Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Literary subtext interpretation: the power of suggestion(2020) Tarnavska, Maryna; Тарнавська, Марина(uk) У статті, присвяченій особливостям інтерпретації та перекладу імпліцитних смислів художнього твору, висвітлюється спроба дати визначення емоційному підтексту, дослідити шляхи та засоби його творення, проаналізувати специфіку перекладу художнього тексту, який містить приховані смислі. Такі тексти є надзвичайно складними для перекладу і вимагають від перекладача знань фонової інформації та особливостей літературної рецепції, а також творчих здібностей, оскільки переклад прихованих смислів часто є більш важливим ніж передача поверхневої інформації, адже саме переклад підтексту робить художній текст більш наближеним до оригіналу.Документ Colour paradigm interpretation in «A perfect day for bananafish» by J. D. Salinger(КОД, 2018) Tarnavska, Maryna Nikolaevna; Тарнавська, Марина Миколаївна(uk) Стаття присвячена аналізу механізмів створення прихованих смислів художнього твору на матеріалі оповідання Дж. Д. Селінджера «А Perfect Day for Bananaflsh». Вона є продовженням низки статей, у яких досліджуються свідомо творені підтексти, особливості їх генерування, інтерпретації та перекладу. Акцент зроблено на підтекстовій функції парадигми кольорів, яка, функціонуючи на різних рівнях тексту, і в залежності від типу його прочитання, створює додаткові смисли твору або підсилює відкритий план. Парадигма кольорів апелює насамперед до почуттів реципієнта, а отже здатна «навіювати», сугерувати відповідні емоції, при цьому підштовхуючи читача до активного прочитання тексту. Адекватність перекладу текстів зі свідомо твореним прихованим смислом значною мірою залежить від адекватності передачі їх підтекстів, а значить, парадигма кольорів є потужним засобом, який здатен як доносити, так і спотворювати додатковий смисл художнього тексту. Символізм кольорів визначається лінгвістичними, культурними, історичними факторами і часто виконує неоднакові функції у різних мовах та суспільствах. Неможливість заміни поверхневого плану змісту парадигми кольорів часто призводить до неможливості відтворення прихованих відтінків смислу. У такому випадку лише фонова культурологічна та лінгвістична інформація здатна компенсувати смислові втрати, проте ввести її у канву самого твору, на жаль, не уявляється можливим. Таким чином, інтерпретація прихованих смислів художнього твору та аналіз їх передачі у перекладах здатен підвищити адекватність сприйняття текстів, де підтекст є свідомо створеним.Документ Semantische problemeim dolmetschverfahren anhand der gesellschaftlich-politischen interviews(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Беспальченко, Леся Олександрівна; Bespalchenko, L. O.(uk) Семантичні проблеми в процесі усного перекладу досліджуються на лексичному та морфо-синтаксичному рівні. Перший рівень охоплює такі ключові поняття, як багатозначність, семантичні запозичення, модуляція, імплікація, експлікація та парафраза. На другому рівні досліджується дослівний переклад, перестановка, додавання та опущення.Документ Інтерпретація та лінгвістичний аналіз художнього тексту(Видавець Лисенко В. Ф., 2015) Воронкова, Ніна Романівна(uk) У статті розкриті поняття «текст», «інтерпретація тексту», «аналіз тексту» та обговорюється зміст лінгвостилістичного аналізу художнього тексу.Документ Хронотопічний аналіз як ключ до розуміння оповідання Володимира Винниченка «Федько-халамидник»(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Ратушняк, Олександр Михайлович; Ratushnyak, Olexander(uk) У статті обґрунтовано теоретичні засади структурно-семантичного аналізу, з’ясовано поняття «хронотоп» як одного з елементів структури літературного твору. Встановлено, що хронотоп метафорично виражає взаємодію морально-етичних і філософських категорій, внаслідок чого в тексті постають зовсім не просторово-часові відношення. Через модель хронотопу з’ясовується головний конфлікт твору, простежується його виникнення та розгортання. Конфлікт структурує бінарно-семантичну опозицію: відкритий – замкнутий, верх – низ, небо – земля, вулиця – кімната. Співвідношення цих просторово-часових конструктів корелюють категорію «свій – чужий». Здійснено аналіз протистояння на рівні хронотопу «вулиця – будинок», який завершується на користь останнього. У статті доводиться, що перемога життєвих принципів, якими марковано хронотоп будинку стає потужним фактором впливу на зовнішню позицію читача. На основі того, з чим залишається читач після прочитання, і формулюється головна ідея твору. На думку дослідника, вона є результатом інтерпретації авторської позиції на основі зовнішньої позиції читача.Документ «Хто йде вперед, той завше блудить»: до концепції людини у трагедії Гете «Фауст»(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Рибальченко, Валентина Костянтинівна; Rybalchenko, Valentyna(uk) У статті, на основі аналізу першотвору та українського й російського перекладів, розглядається втілення морально-естетичної позиції Гете, його концепція людини у трагедії «Фауст». Стверджується думка про штучне випрямлення, лакування образу Фауста радянським літературознавством та однобічно негативне тлумачення пострадянською критикою. Підкреслюється складність та неоднозначність образу Фауста. Автор вважає, що головне в гетевському світогляді і творчості – ствердження цінності людського життя, заперечення будь-якої надмети, що виправдовує жертви в ім’я ідеологічних догм. Чільне місце в етичній системі Гете посідає не стільки уславлення людини, скільки віра у її милосердя, силу любові, що здатна відродити душу.