Перегляд за Автор "Дубінка, Микола Михайлович"
Зараз показуємо 1 - 20 з 27
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ The problem of development of the creative personality during the university studying(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Dubinka, Mykola; Дубінка, Микола МихайловичУ статті розглядається проблема розвитку творчої особистості студента, вказується на особливостях формування творчості, зазначається на ряді якостей та властивостей, які сприяють розвитку творчості.Документ Гуманізація навчально-виховного середовища як основа педагогічного спілкування у ВНЗ(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Дубінка, Микола МихайловичУ статті автор робить спробу представити та розкрити основні засади педагогічного спілкування у вищому навчальному закладі, що є базисом при організації та забезпеченні ефективного навчально-виховного середовища та обґрунтовує, що гуманістичні засади будь-якої комунікативної взаємодії є першоосновою та запорукою продуктивності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.Документ Деякі особливості становлення студента у процесі навчально-виховної діяльності ВНЗ(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Дубінка, Микола Михайлович(uk) У статті автор розкриває специфіку студентського віку, виокремлює характерні риси, протиріччя та труднощі щодо становлення особистості у процесі навчально-виховної діяльності ВНЗ.Документ Діалогічне педагогічне спілкування як основа суб’єкт-суб’єктної взаємодії(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Дубінка, Микола Михайлович(uk) У статті автор характеризує процес педагогічного спілкування з позицій діалогічності, визначаючи це як умову забезпечення суб’єкт-суб’єктних стосунків.Документ Навчальний процес у вищій школі як цілісна дидактична система(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Дубінка, Микола Михайлович(uk) У статті автор характеризує навчальний процес з позицій цілісності, визначаючи його як функціональну дидактичну систему.Документ Нормативна база навчального процесу у вищій школі(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Дубінка, Микола Михайлович(uk) У статті автор розкриває сутність нормативних документів, на основі яких здійснюється організація та планування навчального процесу у вищій школі.Документ Освіта єврейської національної меншини Єлисаветградщини в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.(2023) Дубінка, Микола Михайлович(ua) У статті на основі архівних матеріалів та інших джерел зроблено спробу вивчити та проаналізувати стан єврейської освіти Єлисаветградщини у другій половині ХІХ – початок ХХ ст., виокремивши позитивні й негативні тенденції розвитку тогочасної освіти, що можуть бути використані в ході нинішньої інтенсивної розбудови Нової української школи. Атуальність проблеми пов’язана з тим, що в межах досліджуваного історичного періоду як єлисаветградський регіональний соціум в цілому, так і еврейська етнічна спільнота ставили реальні власним ментальним, національним особливостям вимоги щодо навчання й виховання дітей та молоді. З’ясовано, що процес становлення та розвиток освіти для національних меншин в регіоні в означений період супроводжувався значними труднощами, як орга нізаційними, так і матеріально-технічними, однак втілення її в життя дало неабиякі результати завдяки створенню різних типів народних шкіл для етнічних груп переважно за приватної ініціативи. Таке формування та функціонування різних форм недержавної освіти, усвідомлення єврейським етносом вагомості освіти, проживання їх переважно в містах, де були кращі умови для навчання, та матеріальна допомога заможних одноплемінників дали змогу їм не лише досягти достатньо високого освітнього рівня, а й слугували своєрідним засобом сповідування власних традицій та збереження етнічної ідентичності. Узагальнення цього досвіду та його теоретичний аналіз, забезпечують відповідність умовам інтегрованого здійснення освітньо-базових функцій, які випливали з обставин і потреб життя конкретного етнічного соціуму та із запитів соціокультурного життя Єлисаветградщини. Встановлено, що в окреслений період на Єлисаветградщині функціонувала розгалужена система шкіл для національних меншин. Виявлено, що єврейське населення Єлисаветградщини було одним із найактивніших в освітній сфері, що виявлялося у створенні різних типів навчальних закладів, навчальні програми яких були досить широкими та давали всебічну ґрунтовну підготовку. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розкритті ролі громадських діячів та педагогів Єлисаветградщини в розвитку освіти національних меншин. (en) In the article, on the basis of archival materials and other sources, an attempt is made to study and analyze the state of Jewish education in Yelisavetgrad region in the second half of the 19th - the beginning of the 20th century, identifying positive and negative trends in the development of education at that time, which can be used in the course of the current intensive development of the New Ukrainian School. The topicality of the problem is related to the fact that within the investigated historical period, both Yelisavetgrad regional society as a whole and the Jewish ethnic community set real requirements for the education and upbringing of children and youth, according to their own mental and national characteristics. It was found that the process of formation and development of education for national minorities in the region during the specified period was accompanied by significant difficulties, both organizational and material and technical, but its implementation gave remarkable results thanks to the creation of various types of folk schools for ethnic groups mainly private initiative. This formation and functioning of various forms of non-state education, the awareness of the importance of education by the Jewish ethnic group, their residence mainly in cities where there were better conditions for learning, and the financial assistance of wealthy tribesmen enabled them not only to achieve a sufficiently high educational level, but also served as a kind of means of confession own traditions and preservation of ethnic identity. The generalization of this experience and its theoretical analysis ensure compliance with the conditions of the integrated implementation of educational and basic functions, which arose from the circumstances and needs of the life of a specific ethnic society and from the demands of the socio-cultural life of Yelisavetgrad region. It was established that in the outlined period, an extensive system of schools for national minorities functioned in Yelisavetgrad region. It was revealed that the Jewish population of Yelisavetgrad region was one of the most active in the educational sphere, which was manifested in the creation of various types of educational institutions, the curricula of which were quite broad and provided comprehensive thorough training. We see the prospects for further research in revealing the role of public figures and teachers of Yelisavetgrad region in the development of education of national minorities.Документ Особливості організації освітньо-пізнавальної діяльності студентів у педагогічному ВНЗ(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Дубінка, Микола Михайлович(uk) У статті розкривається специфіка освітньо-пізнавальної діяльності студента майбутнього педагога в процесі навчання у педагогічному ВНЗ та вказується на способах її організації.Документ Особливості побудови мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі їх професійної підготовки(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Дубінка, Микола МихайловичУ статті на основі розкриття значущості проблеми мотивації навчання характеризується сутність та виокремлюються особливості мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентської молоді у процесі їх підготовки як майбутніх фахівців.Документ Особливості творчості педагога в контексті ідеї гуманістичної педагогіки В. О. Сухомлинського(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Дубінка, Микола МихайловичУ статті розглядається проблема творчості педагога, розкриваються її характерні особливості у світлі ідей гуманістичної педагогіки видатного вчителя В. О. Сухомлинського.Документ Проблема педагогічного спілкування в контексті ідей Василя Сухомлинського(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubinka, Mykola(uk) У статті автор розкриває основні засади педагогічного спілкування, що є базисом при організації та забезпеченні ефективного навчально-виховного середовища та обґрунтовує, що гуманістичні засади будь-якої комунікативної взаємодії є першоосновою та запорукою професійного успіху, зростання, зрілості фахівця. Проблема педагогічного спілкування та її характерні особливості розкриваються автором через призму ідей гуманістичної педагогіки видатного Вчителя Василя Сухомлинського.Документ Проблема професійного самовизначення студентів у вищому педагогічному навчальному закладі(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Дубінка, Микола МихайловичУ статті автор визначає сутність та розкриває деякі аспекти проблеми професійного самовизначення студентів в умовах діяльності вищого педагогічного навчального закладу.Документ Професійне самовизначення майбутнього вчителя як психолого-педагогічна проблема(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubinka, Mykola(uk) У статті автор розкриває питання професійного самовизначення, окреслюючи це як важливу психолого-педагогічну проблему; зазначає на основних засадах професійного самовизначення майбутніх учителів у процесі їх фахової підготовки; доводить, що представлений процес професійного розвитку особистості має специфічні властивості, а сформованість професійного самовизначення є першоосновою та запорукою ефективності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.Документ Професійне самовизначення майбутнього вчителя як психолого-педагогічна проблема(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubinka, Mykola(uk) У статті автор розкриває питання професійного самовизначення, окреслюючи це як важливу психолого-педагогічну проблему; зазначає на основних засадах професійного самовизначення майбутніх учителів у процесі їх фахової підготовки; доводить, що представлений процес професійного розвитку особистості має специфічні властивості, а сформованість професійного самовизначення є першоосновою та запорукою ефективності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.Документ Розвиток проблеми професійного самовизначення особистості в 40–80-х роках ХХ століття(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola(ua) У статті закцентовано увагу на проблемах професійного самовизначення, що були актуальними в період 40-80-х рр. ХХ ст. Автор виокремлює та характеризує основні етапи становлення проблеми професійного самовизначення особистості в різні історичні періоди розвитку, зазначаючи, що питання визначення особистості в плані вибору майбутньої професії завжди були об’єктом дослідження філософів, психологів, педагогів, соціологів. Для оптимального розуміння сутності професійного самовизначення, науковець пропонує розглядати зазначену категорію через сукупність таких дефініцій як професійна орієнтація та власне самовизначення. Автор обґрунтовує, що за своїм призначенням система профорієнтації має істотний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху юною особистістю, адаптацію її до професії та прагненням до самовдосконалення в ній. Тому доцільним є характеризувати саме процес розвитку проблем професійної орієнтації на різних щаблях історичного розвитку. При здійсненні аналізу щодо окреслення понятійного апарату, змістовної сторони, принципів, форм та методів профорієнтації, представленні етапів її організації для школярів різного віку в той чи інший окреслений період, автор робить узагальнення, що пошуки вчених та практиків щодо вдосконалення підготовки школярів до вибору професії не давали бажаних результатів. Науковець наголошує, що в ці роки не прослідковується чітка, систематична координація наукових досліджень у цьому напрямку, превалює прагнення «підігнати» особистість під вимоги професії, спостерігається неможливість вибору школярами напрямів професійного розвитку на етапі шкільного навчання, присутня стихійність у діяльності практичних працівників із реалізації завдань майбутнього професійного вибору. Дослідник, на прикладі констатації основних труднощів та визначення провідних шляхів розв’язання проблем професійного самовизначення тогочасної учнівської молоді, робить спробу узагальнення наявного досвіду з метою використання цінних ідей в умовах реформування системи професійної освіти в Україні. (en) The article focuses attention on the problems of professional self-determination, which were relevant in the period of the 40s-80s of the 20th century. The author singles out and characterizes the main stages of the formation of the problem of professional selfdetermination of an individual in different historical periods of development, noting that the issue of defining an individual in terms of choosing a future profession has always been the object of research by philosophers, psychologists, pedagogues, and sociologists. For an optimal understanding of the essence of professional self-determination, the scientist suggests considering the specified category through a set of definitions such as professional orientation and self-determination. The author substantiates that, according to its purpose, the career guidance system has a significant impact on the rational distribution of labor resources, the choice of a young person's life path, his adaptation to the profession and the desire for self-improvement in it. Therefore, it is appropriate to characterize the process of development of professional orientation problems at various stages of historical development. When carrying out an analysis regarding the outline of the conceptual apparatus, the content side, principles, forms and methods of career guidance, presenting the stages of its organization for schoolchildren of different ages in one or another outlined period, the author makes a generalization that the search of scientists and practitioners to improve the preparation of schoolchildren for choosing a profession is not gave the desired results. The scientist emphasizes that in these years there is no clear, systematic coordination of scientific research in this direction, the desire to "adapt" the personality to the requirements of the profession prevails, the inability of schoolchildren to choose directions of professional development at the stage of school education is observed, there is spontaneity in the activities of practical workers in the implementation of tasks future professional choice. The researcher, using the example of ascertaining the main difficulties and determining the leading ways to solve the problems of professional self-determination of the student youth of that time, makes an attempt to generalize the available experience with the aim of using valuable ideas in the conditions of reforming the vocational education system in Ukraine.Документ Розвиток проблеми професійного самовизначення особистості в період 40-80-х роках ХХ століття(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola(ua) У статті закцентовано увагу на проблемах професійного самовизначення, що були актуальними в період 40-80-х рр. ХХ ст. Автор виокремлює та характеризує основні етапи становлення проблеми професійного самовизначення особистості в різні історичні періоди розвитку, зазначаючи, що питання визначення особистості в плані вибору майбутньої професії завжди були об’єктом дослідження філософів, психологів, педагогів, соціологів. Для оптимального розуміння сутності професійного самовизначення, науковець пропонує розглядати зазначену категорію через сукупність таких дефініцій як професійна орієнтація та власне самовизначення. Автор обґрунтовує, що за своїм призначенням система профорієнтації має істотний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху юною особистістю, адаптацію її до професії та прагненням до самовдосконалення в ній. Тому доцільним є характеризувати саме процес розвитку проблем професійної орієнтації на різних щаблях історичного розвитку. При здійсненні аналізу щодо окреслення понятійного апарату, змістовної сторони, принципів, форм та методів профорієнтації, представленні етапів її організації для школярів різного віку в той чи інший окреслений період, автор робить узагальнення, що пошуки вчених та практиків щодо вдосконалення підготовки школярів до вибору професії не давали бажаних результатів. Науковець наголошує, що в ці роки не прослідковується чітка, систематична координація наукових досліджень у цьому напрямку, превалює прагнення «підігнати» особистість під вимоги професії, спостерігається неможливість вибору школярами напрямів професійного розвитку на етапі шкільного навчання, присутня стихійність у діяльності практичних працівників із реалізації завдань майбутнього професійного вибору. Дослідник, на прикладі констатації основних труднощів та визначення провідних шляхів розв’язання проблем професійного самовизначення тогочасної учнівської молоді, робить спробу узагальнення наявного досвіду з метою використання цінних ідей в умовах реформування системи професійної освіти в Україні. (en) The article focuses attention on the problems of professional self-determination, which were relevant in the period of the 40s-80s of the 20th century. The author singles out and characterizes the main stages of the formation of the problem of professional self-determination of an individual in different historical periods of development, noting that the issue of defining an individual in terms ofchoosing a future profession has always been the object of research by philosophers, psychologists, pedagogues, and sociologists. For an optimal understanding of the essence of professional self-determination, the scientist suggests considering the specified category through a set of definitions such as professional orientation and self-determination. The author substantiates that, according to its purpose, the career guidance system has a significant impact on the rational distribution of labor resources, the choice of a young person's life path, his adaptation to the profession and the desire for self-improvement in it. Therefore, it is appropriate to characterize the process of development of professional orientation problems at various stages of historical development. When carrying out an analysis regarding the outline of the conceptual apparatus, the content side, principles, forms and methods of career guidance, presenting the stages of its organization for schoolchildren of different ages in one or another outlined period, the author makes a generalization that the search of scientists and practitioners to improve the preparation of schoolchildren for choosing a profession is not gave the desired results. The scientist emphasizes that in these years there is no clear, systematic coordination of scientific research in this direction, the desire to "adapt" the personality to the requirements of the profession prevails, the inability of schoolchildren to choose directions of professional development at the stage of school education is observed, there is spontaneity in the activities of practical workers in the implementation of tasks future professional choice. The researcher, using the example of ascertaining the main difficulties and determining the leading ways to solve the problems of professional self-determination of the student youth of that time, makes an attempt to generalize the available experience with the aim of using valuable ideas in the conditions of reforming the vocational education system in Ukraine.Документ Роль особистісного самовизначення учнівської молоді у процесі її професійного становлення(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola(ua) У статті закцентовано увагу на теоретичних основах процесуальної сторони самовизначення людини. Автором обґрунтовано, що в основі процесу становлення людини першочергове місце займає особистісне самовизначення, що має ціннісно-значеннєву (смислову) природу. Це активне окреслення особистістю своєї позиції відносно суспільно виробленої системи цінностей, визначення на цій основі сенсу свого власного існування. Дослідник підкреслює важливість ціннісно-значеннєвої детермінації особистості як якісної характеристики процесу її особистісного самовизначення, де істотною особливістю є орієнтованість учнівської молоді у майбутнє. Врахування вищезазначених позицій дозволяє не тільки більш повно зрозуміти ту чи іншу особистість, але й визначити стратегію корекційного впливу, орієнтованого одночасно і на реалізацію завдань розвитку конкретної особистості, і на розкриття її потенційних можливостей, які не є універсальними для всіх, а в кожному окремому випадку встановлюються індивідуально, за активної участі самої людини. Тому дуже важливо приділяти увагу формуванню ціннісно-значеннєвої складової особистісного самовизначення учнівської молоді. Автор доводить, що рівень сформованості особистості – рівень ціннісно-смислової детермінації, рівень життя у світі існуючих цінностей. Існування в суспільстві завдяки широкій сфері суспільних взаємодій є репрезентацією, ідентифікацією, реалізацією себе, власного потенціалу через особистісні характеристики. Залучення особистості до широкого кола взаємодій, форм, що базуються на існуючих суспільних цінностях, власній позиції, є результатом інтеріоризації (засвоєння) особистістю цінностей суспільства, на основі чого в учнівської молоді формуються ціннісні орієнтації, як певні світоглядні регулятиви поведінки і діяльності. Це складає основу Я-концепції, визначає багатогранність духовного світу, різнобічність особистості та є важливим чинником її професійного становлення. Науковець зазначає, що ціннісні орієнтації – це елементи структури особистості, які характеризують змістовну сторону її професійної спрямованості. Визнання цінностей є значущою характеристикою самовизначенням особистості, оцінки її моральної, змістовної та інших сторін життєдіяльності. (en) The article focuses attention on the theoretical foundations of the procedural aspect of human self-determination. The author substantiated that personal self-determination, which has a value-significant (semantic) nature, occupies the primary place in the basis of the process of human development. This is an active delineation by the individual of his position in relation to the socially produced system of values, the determination of the meaning of his own existence on this basis. The researcher emphasizes the importance of the value-meaning determination of an individual as a qualitative characteristic of the process of personal self-determination, where an essential feature is the future orientation of student youth. Тaking into account the above-mentioned positions allows not only to more fully understand this or that personality, but also to determine the strategy of corrective influence, oriented at the same time to the implementation of the tasks of the development of a specific personality, and to the disclosure of its potential opportunities, which are not universal for everyone, but in each individual case are established individually, with the active participation of the person himself. Therefore, it is very important to pay attention to the formation of the value-meaning component of the personal self-determination of student youth. The author proves that the level of personality formation is the level of value-meaning determination, the level of life in the world of existing values. Existence in society due to a wide sphere of social interactions is a representation, identification, realization of oneself, one's own potential through personal characteristics. Involvement of the individual in a wide range of interactions, forms based on existing social values, own position, is the result of internalization (assimilation) of society's values by the individual, on the basis of which value orientations are formed in school youth, as certain worldview regulations of behavior and activity. This forms the basis of the self-concept, determines the multifacetedness of the spiritual world, the versatility of the personality and is an important factor in its professional formation. The scientist notes that value orientations are elements of the personality structure that characterize the meaningful side of his professional orientation. Recognition of values is a significant characteristic of self-determination of an individual, assessment of his moral, meaningful and other aspects of life.Документ Роль потребнісно-мотиваційної спрямованості у процесі самовизначення особистості(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Дубінка, Микола Михайлович(uk) У статті на основі розкриття значущості процессу самовизначення особистості вказується на ролі потреб-нісно-мотиваційної спрямованості та визначається характер взаємозв’язку зазначених констант.Документ Соціальне самовизначення школяра як основа формування системи суспільних відносин(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubinka, Mykola(ua) У статті розкривається сутність поняття «соціальне самовизначення особистості». Автор акцентує увагу на характерних особливостях самовизначення школяра, представляючи даний феномен як визначальну характеристику особистості, діяльність якої спрямована на усвідомлення своєї соціальної сутності, свого місця у житті, в соціальній структурі суспільства. Автор наголошує, що здатність до самовизначення – характерна властивість людини, яка утверджує особистісний спосіб буття. Ключові слова: особистість школяра, соціальне самовизначення, активність, суб’єкт діяльності, соціальна дійсність, суспільство.Документ Специфіка професійного самовизначення особистості майбутнього фахівця(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Дубінка, Микола МихайловичУ статті автор розкриває основні засади професійного самовизначення студентів у процесі їх фахової підготовки, а також доводить, що зазначена характеристика особистості має специфічні властивості, а її сформованість є першоосновою й запорукою продуктивності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.