Перегляд за Автор "Нестеренко, Тетяна Анатоліївна"

Зараз показуємо 1 - 19 з 19

Toolkit for the Formation of Narrative Strategies of the Russian-Ukrainian War (Using the 2022-2023 Media Language as an Example)
(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Демешко, Інна Миколаївна; Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Волчанська, Ганна Василівна; Kyryliuk, O.; Shulska, N.; Zinchuk, R.; Demeshko, I.; Nesterenko, T.; Volchanska, H.; Fenko, N.
(en) The article clarifies the scope of the concepts of narratives and subnarratives, comprehensively characterizes the narratives of Russian propaganda updated as of February 24, 2022. On the basis of processed materials of social networks and texts of traditional mass media, the peculiarities of the formation of narrative strategies of the Russian-Ukrainian war are determined. The analytical-synthetic method, methods of comparison and fact-checking served as the basis for the thematic classification of false messages, which are combined into eight blocks: 1) disbelief; 2) demonization of Ukraine and Ukrainians; 3) justification of aggression; 4) split; 5) intimidation; 6) ennoblement of the enemy; 7) shifting blame; 8) scaling of the conflict. Focusing on the priorities of multi-vector research made it possible to identify seven ways of suggestive influence on the recipient with the help of language tools: 1) introduction into a common synonymous series, which contributes to the formation of additional negative connotations of the word; 2) specifying seme, the functional range of which usually correlates with the purpose of language units of the first variety; 3) statements in the form of truisms, thanks to which the information appears as obvious and does not require proof; 4) conceptual metaphors aimed at justifying the war, contempt for Ukrainian national symbols; 5) euphemisms, with the help of which it is possible to either reduce the scale of the committed negative action, or to hide the negative consequences of the actions of opponents; 6) presuppositions leading to shifting the blame for the war onto Western countries and international alliances; 7) dehumanizing and demonizing vocabulary, which takes part in modeling situations that cause hatred and justify aggression.
Грамемна організація категорії способу українського дієслова
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна
(uk) У статті розглянуто проблеми грамемної організації категорії способу українського дієслова. Доведено, що морфологічна категорія способу є не тільки системою опозицій елементарних граматичних значень умовного й наказового способів, але й системою протиставлень грамем – двобічних сутностей, наділених власним потенціалом.
До питання гейміфікації на уроках української мови
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кричун, Людмила Петрівна; Нестеренко, Тетяна Анатоліївна
(ua) Наукова розвідка присвячена опрацюванню одного із сучасних підходів до організації та проведення уроків української мови в закладі загальної середньої освіти – гейміфікації. Авторами визначено ефективні способи інтеграції ігрових елементів в освітній процес, проаналізовано потенційні виклики та перспективи гейміфікації в контексті сучасної української освіти. Також у роботі репрезентовано найпоширеніші освітні платформи та застосунки, які можуть стати в пригоді для проведення навчальних занять із використанням ігрових технологій. У статті представлено приклади імплементації гейміфікованих завдань у різні етапи уроку мови – у ході проведення повторення вивченої теми / розділу, під час узагальнення та систематизації знань, на етапі перевірки рівня засвоєння матеріалу, а також у процесі додаткових занять, спрямованих на подолання освітніх утрат і розривів. У роботі акцентовано на функції гейміфікації як фактора, що спрямовує сучасний освітній процес на формування особистості здобувача освіти, який використовує гру як інструмент для пізнання нового, набуття знаннєвих і комунікативних компетентностей та підвищення мотивації до навчання. У розвідці представлено, з одного боку, опис позитивних моментів, пов’язаних із застосуванням ігрових технологій на уроках української мови, а з іншого – застереження щодо перенасичення грою навчальних занять, а також виклики, котрі стоять перед учителем сучасного українського закладу загальної середньої освіти. Наукова публікація може стати в пригоді вченим, які працюють в галузі освіти / педагогіки, методистам інститутів післядипломної педагогічної освіти, учителям закладів загальної середньої освіти, здобувачам вищої та передвищої педагогічної освіти та всім, хто цікавиться питаннями організації ментально комфортного освітнього середовища. (en) The research is dedicated to the study of gamification – one of the modern approaches to organizing and conducting Ukrainian language lessons in a secondary education institution. The authors have identified effective ways to integrate game elements into the educational process, analyzed potential challenges and prospects of gamification in the context of modern Ukrainian education. The paper also presents common educational platforms and applications that can be useful for conducting educational classes using game technologies. The article presents examples of implementing gamified tasks at different stages of a language lesson – during the repetition of the studied topic / section, during the generalization and systematization of knowledge, at the stage of checking the level of assimilation of the material, as well as in the process of additional classes aimed at overcoming educational losses and gaps. The work focuses on gamification as a factor that directs the modern educational process to the formation of the student’s personality. The student uses the game as a tool for learning new things, acquiring knowledge and communicative competencies, and increasing motivation for learning. The research presents both a description of the positive aspects associated with the use of edutainment in Ukrainian language lessons, and a warning about the oversaturation of educational activities with games, as well as the challenges that a teacher of a modern Ukrainian institution of general secondary education faces. The scientific publication may be useful to scientists working inthe field of education/pedagogy, methodologists of institutes of postgraduate pedagogical education, teachers of secondary education institutions, applicants for higher and pre-higher pedagogical education, and everyone who is interested in the issues of organizing a mentally comfortable educational environment.
До питання про частини мови та принципи їх класифікації в сучасному мовознавстві
(КОД, 2019) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, Tetіana
(uk) У статті узагальнено різноманітні підходи до класифікація лексико-граматичних класів слів в українській мові. Розглянуто й проаналізовано традиційні та сучасні класифікації частин мови. Визначено проблеми, які протягом тривалого часу заважають представникам різних лінгвістичних шкіл дійти згоди щодо одного з найбільш актуальних питань граматики.
Дослідження ірреальної модальності в українській мові з позицій функціонального підходу
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна
(UA) Статтю присвячено аналізові наукових підходів до опису лінгвістичної категорії модальності та встановленню адекватної методологічної основи, яка дасть позитивні результати при описі ірреальної модальності.
Категорія роду українського іменника: деякі самобутні риси й тенденції розвитку
(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна
(uk) У статті розглянуто категорію роду іменника української мови, з’ясовано, які особливості визначили її самобутній характер, визначено зміни й тенденції розвитку категорії роду в українській мові. Доведено, що самобутні риси категорії роду українського іменника формувалися в давньоукраїнський період. Вони виявляються в специфічному поділі на роди, особливих порівняно з іншими слов’янськими мовами флексіях українських іменників. Міжслов’янські відмінності в роді іменників є лише окремими рисами оригінального характеру української мови, цілісну картину якого можна вималювати за умови ґрунтовного дослідження її самобутніх виявів.
Когнітивна організація ірреальної модальності
(РОДОВІД, 2018) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Нестеренко, Татьяна Анатольевна
(uk) Висвітлено когнітивну організацію ірреальної модальності. Особливу увагу приділено морфологічній репрезентації цієї категорії, зокрема формам способу, що засвідчують у реченні-висловленні відношення дії до дійсності з погляду мовця. Визначено, що морфологічним маркером ірреальних інтенцій прогнозування, фантазування, зумовленої гіпотетичності є умовний спосіб дієслова, а маркерами інтенцій волевиявлення й бажання — імператив та оптатив, представлені різними формами наказового та умовного способів.
Модифікатори семантики ядерних імперативних ситуацій
(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна
(uk) У статті на тлі категорійної семантики, структури та функціональних можливостей імператива досліджено ознаки, структуру й склад імперативних ситуацій та їх репрезентацію в українській мові. Визначено, що модифікаторами модальної семантики ядерних імперативних ситуацій є вид дієслова, наявність/відсутність заперечної частки не при дієслові-предикаті та факт присутності в структурі речення займенника ти.
Міжрівневий характер категорії особи в українській мові
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Кричун, Людмила Петрівна
(ua) У статті зроблено спробу на засадах функційно-категорійної граматики визначити міжрівневий характер категорії особи в українській мові. Доведено, що категорія особи становить центр семантики особовості, відображена в морфологічній структурі дієслова за допомогою спеціальних морфологічних і синтаксичних показників; притаманна не лише дієслову, а й іменнику; відіграє вагому роль у структурно-семантичній та комунікативній організації речення. Проаналізовано значення особи, відображені в морфологічній структурі дієслова за допомоги власних граматичних показників у їхньому зв’язку з семантикою займенникових іменників, та здійснено їхню проєкцію у сферу комунікативного синтаксису. Аналіз формально-граматичних та семантичних аспектів категорії особи засвідчує їхні зв’язки з іншими мовними рівнями. У формальному плані обсяг категорії особи дієслова в сучасній українській мові обмежується лише особовими формами, які мають у своєму складі маркери особи – особові закінчення, водночас дієвідмінювані дієслова перебувають у тісному зв’язку із займенниковими іменниками. Центр морфологічного втілення особовості як міжрівневого категорійного утворення становить невласне-дієслівна категорія особи дієслова, а семантично центральною є особа іменника. Категорія особи знаходить свій вияв і на синтаксичному рівні. Грамеми мовця та адресата безпосередньо підпорядковані підкатегорії особи, а грамеми неучасника виділяють людей, інших істот або предмети, які не беруть участі в комунікативних актах. Категорію особи можна кваліфікувати як міжрівневу, що знаходить вияв на рівні морфології, семантико-синтаксичної структури речення та комунікативного синтаксису. На формальному рівні ядро міжрівневої категорії особи становить відповідна невласне-дієслівна морфологічна особа, а на рівні семантики центральною є особа іменника. (en) The article attempts to determine the interlevel nature of grammatical person category in Ukrainian language on the basis of functional-categorical grammar. Grammatical person constitutes the center of semantics of personhood, it is reflected in morphological structure of the verb with the help of special morphological and syntactic indicators; it is inherent not only to the verb, but also to the noun; plays a significant role in the structural-semantic and communicative organization of the sentence. The article analyses the meanings of grammatical person reflected in the morphological structure of the verb with the help of its own grammatical indicators in their connection with the semantics of pronominal nouns, and projects them into the sphere of communicative syntax. The analysis of the formal-grammatical and semantic aspects of grammatical person attests to their connection with other linguistic levels. In formal terms, the scope of grammatical person of the verb in modern Ukrainian language is limited only to personal forms that have in their composition markers of person: personal inflectional suffixes. At the same time, inflected verbs are in close connection with pronominal nouns. The center of the morphological embodiment of personhood as an interlevel categorical formation is the grammatical person category that has been adopted by the verb, and semantically grammatical person of the noun is central. The category of person also finds its expression at the syntactic level. The tagmemes of the speaker and the addressee are directly subordinate to the subcategory of person, while the tagmemes of the non-participant distinguish people, other beings, or objects that do not participate in communicative acts. Grammatical person can be qualified as interlevel, as it is manifested at the levels of morphology, semanticsyntactic structure of the sentence and communicative syntax. At the formal level, the core of the interlevel category of grammatical person corresponds to morphological person, and at the level of semantics, the person of the noun is central.
Наступність у навчанні мовознавчих дисциплін історичного циклу
(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, Tatіana
(ua) У статті розглянуто наступність у навчанні мовознавчих дисциплін історичного циклу як обов’язковий складник всебічної філологічної підготовки. Наступність у пізнанні мовознавчих дисциплін історичного циклу забезпечує послідовне вивчення курсів «Вступ до слов’янської філології», «Старослов’янська мова», «Історична граматика української мови» та «Історія української літературної мови», які дають знання, потрібні не лише для поглиблення спеціальної лінгвістичної підготовки студентів, а й для світоглядного формування особистості.
Особливості формальної організації умовного способу в українській мові
(КОД, 2018) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Нестеренко, Татьяна Анатольевна; Nesterenko, Tetyana
(uk) У статті розглянуто формальну організацію умовного способу дієслова в українській мові як фактор, що впливає на функційні можливості цієї форми. Визначено, що умовний спосіб є аналітично-синтетичною формою. Базовим елементом структури є дієслівне утворення з суфіксом -в (-л), що приєднується до основи інфінітива, воно амбівалентне до граматичного часу, натомість передає лексичне значення форми. Вважати елемент ходив (би) минулим часом хибно, оскільки на рівні синхронії — це лише вияв омонімії, зумовлений тим, що в основі обох форм був дієприкметник на -лъ (-а, -о). У формах так званого «умовного минулого», які становлять поєднання умовного способу з минулим часом, як-от: ходив би був, виявляється контамінація на рівні граматики як результат схрещення форми умовного способу ходив би й форми минулого часу дієслова був. Семантику умовного способу виражає структурно складна аналітично-синтетична морфема, ядерним елементом якої виступає субморфема би (б), а другу її частину становить флексія, омонімійна до флексії минулого часу. Ця структура є носієм умовності (гіпотетичності), та концентрує в собі граматичні параметри умовного способу. Субморфема не закріплена за певним місцем у слові. Різномісність елемента би пов ’язана з його роллю в актуальному членуванні речення, тому на рівні мовлення би може ставати засобом вираження модусного компонента висловлення, який транслює додаткову інформацію, украй необхідну для формування модальної рамки речення.
Передумови формування польського й українського мовного ареалів постпраслов'янського періоду
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна
(ua) У статті визначено передумови формування польського й українського ареалів постпраслов’янського періоду. Обґрунтовано близькість слов’янських мов, їхню генетику й типологію в безпосередньому зв’язку з відомостями про територію, яку займали давні слов’яни до розселення на історично засвідчені місця проживання. Проаналізовано найбільш поширені гіпотези прабатьківщини слов’ян – дунайсько-карпатську, віслоодерську, вісло-дніпровську (середньонаддніпрянську). Відзначено, що хоч дунайська гіпотеза не знайшла загального визнання через відсутність надійних археологічних та лінгвістичних даних, проте літописець Нестор дає важливі свідчення про історичне минуле слов’ян. Вісло-Одерська гіпотеза визначає найдавнішими землями слов’ян територію сучасної Польщі між Віслою й Одером. У ХХІ ст. її з лінгво-статистичних позицій доводить W. Mańczak. Наведені вченим аргументи спонукають до думки про виникнення праслов’янської та індоєвропейської мов на території сучасної Польщі, однак залишаються без відповіді протиріччя історико-археологічного характеру і проблема відсутності на цій території праслов’янського субстрату. Згідно з середньонаддніпрянською гіпотезою, праслов’яни є автохтонами Європи. Прабатьківщина слов’ян збігається з ядром українських етнічних територій і охоплює північно-західну частину України. Гіпотезу визнає більшість учених, вона підтверджується даними археології й топоніміки й узгоджується з виділеними В. Лучиком чинниками визначення прабатьківщини слов’ян. Отже, витоки українського й польського народів та їхніх мов тісно пов’язані з проблемою походження слов’янства на північно-західній частині етнічних українських територій. Етногенез поляків і українців попри певні конкретно-історичні особливості має спільні закономірності й близькі хронологічні межі. Спільні території носіїв праслов’янських діалектів важливо окреслити з метою вивчення подальших періодів розвитку мови та задля усвідомлення сучасного стану слов’янських мов, зокрема порівняльно-типологічного аналізу польської та української лінгвістичних систем. (en) The article defines the prerequisites for the formation of Polish and Ukrainian areas of the post-proto-Slavic period. The cognation of Slavic languages, their genetics and typology is substantiated in connection with the information about the territory used by the ancient Slavs before settling in historically attested places of residence. The prevalent hypotheses of the ancestral homeland of the Slavs: Danubian-Carpathian, Vistula-Oder, VistulaDnieper, are analyzed. It is remarked that although the Danubian hypothesis has not found general acceptance due to the absence of reliable archaeological and linguistic data, the chronicler Nestor gives an important account of the historical past of the Slavs. The Vistula-Oder hypothesis identifies the territory of modern Poland between the Vistula and the Oder as the oldest land of the Slavs. In the 21st century W. Mańczak proves it from the linguo-statistical points of view. The arguments presented by the scientist suggest the emergence of Proto-Slavic and Indo-European languages on the territory of modern Poland, but historical and archaeological contradictions and the problem of the absence of a Proto-Slavic substrate on this territory remain unanswered. According to the Vistula-Dnieper hypothesis, the Proto-Slavs are the autochthons of Europe. The ancestral homeland of the Slavs coincides with the core of Ukrainian ethnic territories and covers the northwestern part of Ukraine. The hypothesis is recognized by the majority of scientists, confirmed by the data of archeology and toponymy, and is consistent with the factors identified by V. Luchyk for determining the ancestral homeland of the Slavs. Therefore, the origins of the Ukrainian and Polish peoples and their languages are closely related to the problem of the origin of Slavs in the northwestern part of ethnic Ukrainian territories. The ethnogenesis of Poles and Ukrainians, despite certain specific historical features, has common patterns and close chronological boundaries. It is important to delineate the common territories of the speakers of Proto-Slavic dialects in order to study further periods of language development and to understand the current state of Slavic languages, in particular for the purpose of comparative typological analysis of the Polish and Ukrainian linguistic systems.
Розвиток поглядів на модальність в українському мовознавстві
(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна
(uk) У статті розглянуто погляди на модальність у зарубіжній та вітчизняній лінгвістиці; робиться огляд праць українських мовознавців, присвячених даній проблемі; визначаються етапи формування української модальної думки.
Семантико-структурна організація категорії модальності (загальна характеристика)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна
Стаття присвячена окресленню загальних рис типології, семантики та структури категорії модальності.
Старослов’янізми в прозі В. Винниченка (на матеріалі повісті «На той бік»)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, Tetiana
(uk) Статтю присвячено розглядові старослов’янізмів у прозових творах В. Винниченка. На базі низки фонетичних, словотвірних, лексичних та семантичних ознак визначено старослов’янізми, ужиті письменником у повісті «На той бік» у номінативній функції, та їхнє місце в системі сучасної української літературної мови. Особливу увагу приділено стилістичному потенціалу старослов’янізмів у творі. Стилістичне навантаження старослов’янізмів у повісті «На той бік» полягає в поглибленні психологічної характеристики персонажів, індивідуалізації їхньої мови, у створенні урочисто-піднесеного чи, навпаки, іронічно-сатиричного звучання. Стилістичного ефекту їдкої іронії, сарказму В. Винниченко досягає за рахунок взаємодії в тексті урочисто-піднесеної старослов’янської лексики з розмовно-побутовою.
Теоретичні засади дослідження ірреальної модальності в українській мові
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна
(uk) Статтю присвячено аналізу підходів до опису модальності як лінгвістичної категорії, визначенню теоретичних засад дослідження ірреальної модальності.
Українська мова в журналістській діяльності. Словотвір. Морфологія. Синтаксис
(2024) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна
Умовний спосіб: функційно-семантичний аспект
(2020) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Нестеренко, Татьяна Анатольевна; Nesterenko, Тetіana
(uk) Стаття присвячена функційно-семантичному аналізу грамеми умовного способу та з’ясуванню впливу контексту на формування модальних значень умовного способу дієслова на матеріалі української мови. Визначено, що інваріантне значення умовного способу полягає у вираженні гіпотетичної дії: ймовірної, можливої, бажаної, залежної від певних умов. Проаналізовано функціонування умовного способу дієслова в реченні, виділено дві основні групи його модальних значень: імовірності та оптативності.
Формування лінгвістичних компетентностей на заняттях зі «вступу до слов’янської філології»
(КОД, 2021) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, Tetіana
(uk) Статтю присвячено визначенню шляхів формування лінгвістичних компетентностей на заняттях зі «Вступу до слов’янської філології». Визначено мету й завдання дисципліни, сформульовано проблемні питання, робота над якими формує компетентності майбутнього вчителя-філолога. Запропоновано структуру та прогнозований результат вивчення курсу – перелік предметних компетентностей. Визначено перспективні завдання курсу: розвивати лінгвістичне мислення студентів, здатність розуміти й ілюструвати дію мовних законів, аналізувати, синтезувати, бачити причинно-наслідкові зв’язки, що існують у мові.