Перегляд за Автор "Чорний, Олександр Васильович"

Зараз показуємо 1 - 20 з 34

Funeral rite in the mound of Scythian Time near Vasyne
(2023) Козир, Ірина Анатоліївна; Панченко, Кирило Ігорович; Чорний, Олександр Васильович; Kozyr, І.; Panchenko, K.; Chornyi, O.
(en) The article is devoted to an analysis of the funeral rite from the mound near the village of Vasyne in Kirovohrad region. The site is located on the border of the Dnipro right-bank forest-steppe and steppe. The main Scythian burial was deposited in a wooden chamber on the ancient ground surface. A complex wooden burial structure of oak timbers constructed over it was partially burnt, but was well preserved. The remains of artefacts found in the burial site, including fragments of ancient amphoras, among them plump-throated Chios, thin-walled antique black-figured kylix, fragments of ceramic vessels, and animal bones. Undoubtedly, the most interesting find was a stone anthropomorphic stele of grey granite. The complex dates to the first quarter of the 5 th century BC.
Битва за Дніпро : дискусійні аспекти протистояння Червоної армії і Вермахту влітку 1943 – навесні 1944 року
(Видав. дім "Гельветика", 2024) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr
(ua) Битва за Дніпро у роки Другої світової війни стала однією з найтриваліших кампаній у протистоянні Червоної армії і Вермахту на Східному фронті та найменш вивченою в радянській і сучасній українській історичній науці, що й досі визначає її актуальною та дискусійною проблемою. У пропонованій публікації на тлі радянських та пострадянських уявлень про битву за Дніпро автор показав її найбільш дискусійні моменти та стереотипні судження стосовно подолання Червоною армією дніпровського рубежу, які зафіксовані в науковій, навчальній та публіцистичній літературі. Дослідник наголосив, що хронологія та географія битви в радянській історіографії війни з ідеологічних та пропагандистських міркувань були значно скорочені, аби загнати її результати і наслідки у тінь перемог під Сталінградом і на Курському виступі. Це позначилося на характері дослідницьких реконструкцій подій на Дніпрі і в епоху СРСР і значною мірою вплинуло на історіографічний процес у межах окресленої проблеми в українській історичній науці після 1991 р. Торкаючись найбільш стереотипних суджень про битву за Дніпро, насамперед оцінок драматичних і трагічних подій на Букринському плацдармі у вересні-жовтні 1943 р., суджень стосовно «святкових» боїв за Київ у листопаді 1943 р., уявлень про радянські втрати на Дніпрі, автор пояснив природу їх появи в історіографії проблеми, з’ясував, наскільки вони відповідають об’єктивному вивченню битви за Дніпро та визначенню її місця і значення у межах Другої світової війни. (en) The battle of the Dnieper during World War II became one of the longest campaigns in the confrontation between the Red Army and the Wehrmacht on the Eastern Front and the least studied in Soviet and modern Ukrainian historical science, which still defines it as an actual and debatable problem. Taking into account Soviet and post-Soviet ideas about the battle of the Dnieper, the offered publication shows its most controversial moments and stereotypical judgments regarding the overcoming of the Dnieper front by the Red Army, which are recorded in scientific, educational and journalistic literature. The author of this publication emphasized that the chronology and geography of the battle in the Soviet historiography of the war were significantly shortened for ideological and propaganda reasons to hide its results and consequences into the shadow of the victories at Stalingrad and the Kursk Bulge. This affected the character of research reconstructions of events on the Dnieper also in the era of the USSR, and to a large extent influenced the historiographical process within the framework of the outlined problem in Ukrainian historical science after 1991. Considering the most stereotypical judgments about the battle of the Dnieper, first of all – assessments of the dramatic and tragic events at the Bukryn bridgehead in September–October 1943, judgments regarding the “celebratory” battles for Kyiv in November 1943, ideas about Soviet losses on the Dnieper, the researcher explained the nature of their appearance in the historiography of the problem, found out how they correspond to the objective study of the battle of the Dnieper and the determination of its place and significance within the framework of World War II.
Військові формування та герої франко-російської війни 1812 – 1814 років в історії Єлисаветградського та Олександрійського повітів херсонської губернії
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Чорний, Олександр Васильович; Чёрный, Александр Васильевич; Chornyi, Oleksandr; Філоретова, Лариса Мартіївна; Филоретова, Л. М.; Filoretova, Larysa
(uk) Стаття присвячена участі українського народу у франко-російській війні 1812–1814 років. У пропонованому дослідженні на основі документальних джерел та дотичних до заявленої теми публікацій узагальнено матеріали про участь у франко-російській війні Єлисаветградського та Олександрійського гусарських полків, сформованих на території Центральної України. Також у роботі представлені відомості про окремих учасників війни, життя і військова служба яких тісно пов’язані з історією вище згаданих військових формувань та історією Єлисаветградського і Олександрійського повітів Херсонської губернії. Дослідження розраховане на спеціалістів, які займаються історією Наполеонівських війн, історичною регіоналістикою, генеалогією, історією військових формувань ХІХ століття.
Генерал-майор Герасим Шостаков. Невідомий герой епохи наполеонівських війн
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2015) Чорний, Олександр Васильович; Chorny, O. V.
(uk) Висвітлено життя й військова служба генерал-майора Г. О. Шостакова (1765–1836) – героя війни 1812 року, останнього шефа Єлисаветградського гусарського полку епохи наполеонівських війн. На основі архівних даних подано уточнені дати життя генерала, а також місце його останнього спочинку.
Генерал-майор Яким Васильович Якшин і Кіровоградщина
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Чорний, Олександр Васильович
Дослідження торкається військової служби маловідомого радянського генерала, який у роки Другої світової війни воював на території Кіровоградщини. Я. В. Якшин 1941 року в званні полковника, командуючи 47-мотострілецьким полком 15-ї моторизованої дивізії, вів запеклі бої в районі "Зелена брама". Наприкінці 1943 - на початку 1944 рр., очолюючи спочатку 66-ту, а потім 375-ї стрілецькі дивізії, брав участь у звільненні території Новогеоргіївського, Знам’янського та Олександрівського районів.
Географические ориентиры битвы на Синей воде
(2015) Чёрный, А. В.; Чорний, Олександр Васильович
(ru) В данной статье производится анализ более поздних письменных и картографических источников, а также ставиться цель идентифицировать упомянутые в летописях географические ориентиры битвы и связать их с современными географическими названиями. Результаты исследования показали, что именно современная река Синюха – левый приток Южного Буга, в ХVІ–ХVІІІ вв. именовалась Синей Водой. Упоминающееся в источниках Белобережье – территории вдоль правого берега Днепра южнее Черкасс. Автор считает, что самые аргументированные доказательства в решении Синеводской проблемы будут сказаны лишь после археологических открытий в рамках проводимой экспедиции.
Герої війни 1812 року в історії Центральної України
(Інститут історії України НАН України, 2013) Чорний, Олександр Васильович; Філоретова, Лариса Мартіївна
(uk) Дослідження присвячене героям війни 1812 року, життя й військова служба яких пов’язані з історією Центральної України. Особливий акцент зроблено на представленні їхніх портретних зображень у Військовій галереї Зимового палацу, яку історики вважають почесним визнанням заслуг російського генералітету у війні з французами.
Героїзм і трагедія 5-ї гвардійської армії в битві за Дніпро у вересні – жовтні 1943 р.
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Чорний, Олександр Васильович
(uk) Дослідження торкається маловідомої сторінки в історії Другої світової війни – форсування Дніпра частинами 5-ї гвардійської армії північніше Кременчука, де бійці 32-го й 33-го гвардійських корпусів виконували роль удаваного маневру в жовтні 1943 року, в той час як 7-а гвардійська й 37-а армії розширювали оперативний плацдарм на фронті Домоткань – Дереївка.
Декомунізація, Єлисаветград та загроза національній безпеці
(2017) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr
(en) Kirovograd is the city and regional center in Ukraine in 1939 – 2016, which bore the name of an odious leaders of the CPSU (b) S. M. Kirov (Kostrikov) (1886 – 1934). Kirov city was renamed by this title during the formation of the Kirovograd region in 1939, which was listed on maps USSR in 1934 – 1939. The city was called Zinovievsk in 1924 – 1934. Kirovograd city of Kirovograd region was renamed the city Kropivnitskiy on 14 July 2016. The historical name of this city is Yelisavetgrad. The research is an attempt to show complicated and controversial process of decommunization of Kirovohrad – one of the two regional centers in Ukraine, which necessarily had to change the name of the Law of Ukraine “On the condemnation of Communist and National Socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and the prohibition of propaganda of their symbo lism”, which came into force on 21 May 2015. Since the problem of renaming of Kirovohrad at the time of the adoption of this law was not new to residents of the regional center, the author based on newspaper articles and personal memoirs recreates the story discussion about renaming the city, which continued in 1989 – 2016. The researcher identifies several periods in the discussion above, that was in the city between the supporters of the idea of the return the historical name and those townspeople who fought for the right to name Kirovograd by the new Ukrainian name. The author identifies negative tendencies that crystallized between opponents in the debate, which, in his opinion, in the current political conditions prevailing in Ukraine, harm to anyone who seeks to build a European, democratic and highly cultured country.
Джерела з історії морських навчальних закладів Півдня України останньої чверті ХVІІІ – початку ХХ ст.
(2008) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, O.
(en) The article covers the source base (archival documents from the state archives of Ukraine and archives publications of XIX – XX centuries) with regard to history of educational institutions specializing in training naval officers for the Black Sea navy and merchant marine.
Доповідь генерал-майора C. І. Іовлєва у військово-науковому товаристві київського військового округу (м. Київ, 1966 р.)
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, O.
(ua) Доповідь генерал-майора у відставці С. І. Іовлєва “Бои 6-й и 12-й армии в окружении в районе города Умань (июль-август 1941 г.) ”, виголошена на засіданні Військово-наукового товариства Київського військового округу в 1966році є знаковим і водночас маловідомим дослідженням з історії оточених на Кіровоградщині армій генералів І. М. Музиченка та П. Г. Понєдєліна. Це одне із перших досліджень з історії оточених 6-ї й 12-ї армій, яке ніколи не публікувалося в повній версії на сторінках наукових видань. З огляду на те, що дослідження й досі не втратило актуальності для вивчення оборонних боїв на Кіровоградщині у липні-серпні 1941 року, матеріали підготовлені С. І. Іовлєвим варті представлення в науковій літературі. У пропонованій публікації автор-упорядник, окрім самої доповіді, подає біографічні матеріали про генерала С. І. Іовлєва, коротку сучасну історіографічну оцінку підготовленого генералом матеріалу, а також уточнені та доповнені дані про вищий командний склад армій оточених у Зеленій Брамі. Доповідь С. І. Іовлєва публікується за списком, що зберігається у фондах Народного музею села Підвисокого Новоархангельського району Кіровоградської області, в авторській редакції та мовою оригіналу.
Діяльність навчальних закладів морського профілю на півдні України в останній чверті ХVІІІ – на початку ХХ ст.: Історіографія проблеми
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2009) Чорний, Олександр Васильович
(uk) У роботі проаналізовано історіографію діяльності навчальних закладів морського профілю на півдні України в останній чверті ХVІІІ – на початку ХХ століття.
Командарм-12: життя між вироками
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Чорний, Олександр Васильович
ослідження торкається маловідомих сторінок життя генерал-майора Павла Григоровича Понєдєліна, який на початку німецько-радянської війни командував 12-ю армією Південно-Західного фронту, в серпні 1941 року потрапив у полон, після чого в СРСР був звинувачений у зраді й двічі засуджений до розстрілу - в жовтні 1941 та серпні 1950 року.
Костянтин Симонов та Євген Долматовський про Зелену Браму: два погляди на одну проблему
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Філоретова, Лариса Мартіївна; Chornyi, Oleksandr Vasylovych; Filoretova, Larysa Martiyivna
(ua) Традиційно піонером у дослідженні історії оточених 6-ї й 12-ї армій Південно-Західного фронту вважається Є. А. Долматовський, який на початку 1980-х років підготував та опублікував видання “Зеленая Брама: Документальная легенда об одном из первих сражений Великой Отечественной войни”. Саме його дещо завуальована документальна праця, яку він сам назвав документальною легендою, тоді ознайомила увесь СРСР з трагічними подіями літа 1941 року в лісовому урочищі Зелена Брама на Кіровоградщині. Але, як виявляється Є. А. Долматовський був не першим дослідником в СРСР, який торкався цієї проблеми. У середині 1960-х років активно історією оточених 6-ї й 12-ї армій займався відомий радянський письменник К. М. Симонов, який в СРСР фактично вперше підняв на щит окреслену проблему, але його науково-публіцистичні розвідки про оточенців у Зеленій Брамі, про командарма П. Г. Понєдєліна та комкора М. К. Кириллова в той час в СРСР надруковані не були. Вони побачили світ лише в другій половині 1980-х років. У пропонованій розвідці автори проаналізували причини замовчування в СРСР доробку К. М. Симонова з окресленої проблеми, а також порівняли його погляди і Євгена Долматовського на проблему оточених армій на Кіровоградщині.
Красносільська прикордонна митниця у ХVІІІ столітті
(Центрально-Українське Видавництво, 2010) Чорний, Олександр Васильович
Локалізація місця битви на Синіх Водах 1362 р. у світлі нових джерел
(2012) Чорний, Олександр Васильович; Козир, Ірина Анатоліївна
(uk) Публікація присвячена дискусійній у вітчизняній та зарубіжній історичній науці проблемі – битві на Синій Воді 1362 р. Шляхом аналізу раніше не використовуваних картографічних та писемних джерел, а також матеріалів археологічних досліджень у селі Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області робиться спроба визначити безпосереднє місце, де відбулася ця подія.
Маловідомий герой епохи наполеонівських війн генерал-майор Микола Данилович Кудашев
(Інституту історії України НАН України, 2013) Чорний, Олександр Васильович
(uk) Дослідження торкається життя та військової служби маловідомого учасника епохи наполеонівських війн генерал-майора, князя М.Д. Кудашева (1784–1813) — героя битви під Бородіно, командувача партизанського загону, який діяв на півдні Московської губернії, учасника закордонних походів російської армії.
Метрична книга Успенського кафедрального собору м. Єлисаветград за 1836 рік про місце поховання генерал-майора Г.О. Шостакова
(ВМВ, 2013) Чорний, Олександр Васильович
Місто Єлисаветград другої половини ХІХ - початку ХХ століття: штрихи з історії та культури
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr Vasylovych
(ua) Єлисаветград у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття пройшов шлях від заштатного міста в складі Новоросійського (Херсонського) військового поселення до значного адміністративного, економічного та культурного осередку на півдні України. У цей час місто перейшло до кам’яного будівництва, у його межах було започатковано вимощення бруківкою вулиць та їхнє освітлення, збудовано приміщення зимового театру, облаштовано водогін, телефонну станцію, телеграф, запущено в експлуатацію трамвай, відкрито ряд нових навчальних закладів. У другій половині 1860-х років Єлисаветград був сполучений залізницею з потужними портами і містами Південної України. Ріст міського населення обумовив освітній і культурний підйом Єлисаветграда в останній третині ХІХ - на початку ХХ століття. У пропонованій публікації автор на основі мемуарних джерел і дослідницької літератури, шляхом аналізу конкретних фактів з історії суспільно-політичного та культурного життя Єлисаветграда 1860-х - 1910-хрр., доводить, що місто хоча й було поліетнічним та полікультурним, але воно не було позбавлене ні українського характеру, ні українського духу.
Нагородні документи як джерело з історії Другої світової війни та можливість їхнього використання у творчій лабораторії історика-дослідника
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Чорний, Олександр Васильович
Дослідження торкається характеристики нагородних документів як джерела з історії Другої світової війни. Зроблено класифікацію нагородних документів, запропоновано методику роботи з ними, а також обгрунтовано можливість викорситання їхнього інформативного та фактографічного потенціалів.