Перегляд за Автор "Tryfonova, Olena"

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Використання інтегровного курсу при формуванні дослідницької компетентності учнів в циклі природничих дисциплін
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Гулай, Олександр Володимирович; Вергун, Ігор Вячеславович; Трифонова, Олена Михайлівна; Hulay, Oleksandr; Verhun, Ihor; Tryfonova, Olena
(ua) У даній статті розглянута проблема навчання учнів, що навчаються у класах гуманітарного профілю за допомогою інтегрованого курсу. Розкрито важливість інтегрованого курсу, етапи його реалізації та визначено ролі, що відводяться учням та вчителю в цій діяльності. Схематично окреслено план роботи та методи, визначено ефективність використання цього курсу та можливість формування дослідницької компетентності в інтегрованому курсі. Запропонований приклад лабораторної роботи в цьому курсі для учнів що навчаються в класах з гуманітарним профілем, в якому учні можуть розглядати, самостійно робити та вивчати інтерференцію та дифракцію світла. У статті розкрито зміст понять: інтегрований курс, види інтегрованих уроків, педагогічні цілі інтегрованого навчання природничих дисциплін.
Методика відповідального використання штучного інтелекту в закладах освіти
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна; Sadovyі, Mykola; Tryfonova, Olena
(ua) У статті розглядається важливе питання створення підходів до відповідального використання штучного інтелекту під час навчання. Виокремлено науково-методологічні засади, до яких віднесено особистісно зорієнтований, діяльнісний, компетентнісний, ресурсний підходи. При цьому головним є: формування умінь застосовувати АІ для вирішення навчально-наукових завдань, системний аналіз, міждисциплінарність якінтеграція знань із педагогіки, психології, інформатики, цифрових технологій, менеджменту, спеціальних дисциплін, академічна доброчесність передбачає використання АІ як інструменту ефективного навчання. З’ясовано аспекти психолого-педагогічної готовності здобувачів освіти до використання технологій АІ, виявлення закономірності взаємозв’язку та взаємовпливу АІ і потенціальних ресурсів майбутніх фахівців цифрових технологій. Розглянуто дидактичні принципи відповідального використання штучного інтелекту при виконанні навчально-наукових завдань. Одним зі складникв і важливих елементів такої методики є матеріально-технічна база АІ, яка покликана підвищити ефективність збагачення знаннями та компетентністю здобувачів освіти, обробку великих масивів даних, упровадження інструментарію науково-навчальних досліджень. Детально розглянуто важливий складник дидактичних принципів (матеріально-технічне забезпечення навчання АІ), до якого віднесено 6 основних компонентів, що забезпечують теоретичну й практичну частини навчально-наукового процесу. До них віднесено обчислювальну інфраструктуру, лабораторне та офісне обладнання, програмне забезпечення, мережеве обладнання та безпеки, приміщення та інфраструктури, додаткові ресурси. (en) The article considers the important issue of creating approaches to the responsible use of artificial intelligence during education. The scientific and methodological principles are highlighted, which include personally oriented, activity-based, competency-based, resource-based approaches. The main ones are: the formation of skills to apply AI to solve educational and scientific tasks, system analysis, interdisciplinarity as the integration of knowledge from pedagogy, psychology, computer science, digital technologies, management, special disciplines, academic integrity involves the use of AI as a tool for effective learning. The aspects of the psychological and pedagogical readiness of the subjects of education to use AI technologies, the identification of patterns, interconnections and mutual influence of AI and potential resources of future specialists in digital technologies are clarified. The didactic principles of the responsible use of artificial intelligence in solving educational and scientific tasks are considered. One of the components and important elements of such a methodology is the material and technical base of AI, which is designed to increase the efficiency of enriching knowledge and competence of education seekers, processing large data sets, and implementing tools for scientific and educational research. An important component of the didactic principles (material and technical support for AI training is considered in detail), which includes 6 main components that provide the theoretical and practical part of the educational and scientific process. These include computing infrastructure, laboratory and office equipment, software, network equipment and security, premises and infrastructure, additional resources.
Особливості формування дослідницької компетентності учнів під час навчання фізики укласах медико-біологічного профілю
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Вергун, Ігор Вячеславович; Трифонова, Олена Михайлівна; Вергун, Игорь; Трифонова, Елена; Verhun, Ihor; Tryfonova, Olena
(uk) У даній статті розглянута проблема формування в учнів дослідницької компетентності з використанням методу навчальних проектів та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) під час навчання фізики у класах медико-біологічного профілю. Розкрито важливість методу навчальних проектів, етапи реалізації цього методу та визначено ролі, що відводять ся учням та вчителю в цій діяльності. Схематично окреслено застосування ІКТ разом з методом навчального проекту, визначено ефективність використання ІКТ та навчального проекту для формування дослідницької компетентності під час навчання фізики. Запропонований приклад навчального проекту для класів з медико-біологічним профілем з використанням ІКТ, в якому учні розглядають та вивчають будову ока, дефекти зору і способи їх виправлення. У статті розкрито зміст понять: навчальний проект, види навчальних проектів, педагог ічні цілі проектного навчання.
Принципи добору матеріалів для матриці композиційних матеріалів
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Трифонова, Олена Михайлівна; Трифонова, Елена Михаловна; Tryfonova, Olena
(uk) Стаття присвячена важливій проблемі методики вивчення технологій виготовлення композиційних матеріалів на різних матрицях. Розкрито загальні технологічні методи виготовлення полімерних та металевих волокнистих і шаруватих композиційних матеріалів – вирощування кристалів наповнювача в матриці безпосередньо в процесі виготовлення деталей. Застосування композиційних матеріалів забезпечує новий якісний стрибок у збільшенні потужності двигунів, енергетичних і транспортних установок, зменшенні маси машин і приладів. Запропоновані конкретні приклади використання композиційних матеріалів у різних сферах життя людини та наведені компоненти навчального матеріалу щодо ознайомлення студентів з новітніми технологіями. Вцілому наведений у статті матеріал покращить зміст професійної підготовки студентів та забезпечить формування їх професійної компетентності.
Системний підхід у фаховій підготовці майбутнього вчителя фізико-ехнологічного профілю
(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Трифонова, Олена Михайлівна; Tryfonova, Olena
(uk) Процес становлення фахівця та набуття ним професійної компетентності є неперервним процесом. У зв’язку з цим системний підхід у навчанні набуває актуальності. Тому в статті приділена увага визначенню шляхів та окресленн я методики реалізації системного підходу в підготовці майбутнього фахівця фізико-технологічного профілю. У статті на основі загальної теорії систем виділено системний підхід до навчання дисциплін фізико-технологічного циклу, який спрямований на розкриття цілісності природних явищ природи, виявлення в них різноманітних типів зв’язку та зведення їх у єдину теоретичну картину. Розглянуто поняття системно-синергетичної теорії виховання та навчання. Проаналізовано їх складові: системно-рольова теорія виховання особистості, синергетична теорія пізнавальної взаємодії, системно-функціональна теорія виховної діяльності та самовиховання особистості, теорія пізнавальної системи виховання, система орієнтованого людинознавства. Розглянуто мікропроцесуальні закономірності навчально-пізнавальної та практичної діяльності суб’єктів навчання в процесі вивчення фізико-технологічних дисциплін.
Сучасна наукова картина світу через призму синергетики
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Трифонова, Олена Михайлівна; Tryfonova, Olena
(uk) Постала проблема поряд з традиційною лінійністю формування знань віднайти форми і методи навчання, які ґрунтуються на нелінійності їх усвідомлення та розвитку мислення студентів. Тому в статті акцентована увага на формуванні у майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей та технологій нелінійного типу мислення. Нелінійність мислення суб’єктів навчання нерозривно пов’язана з теорією синергетики, тому мета статті полягає у тому, щоб розкрити питання синергетичної нелінійності накопичення інтегрованих знань у курсі «Концепція сучасної наукової картини світу». У статті запропонована структурно-логічна схема парадигми самоорганізації, що складає методологічну основу нелінійного синергетичного навчання. У практичній площині викладена у статті інформація дозволяє закласти у майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей та технологій підґрунтя для подальшого формування нелінійного типу мислення. Це у свою чергу сприятиме свідомому застосуванню синергетичного підходу для окреслення шляхів оптимізації побудови навчально-виховного процесу в своїй подальшій професійній діяльності.
Формування дослідницької компетентності під час навчання фізики з використанням ІКТ
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Вергун, Ігор Вячеславович; Вергун, Руслана Віталіївна; Трифонова, Олена Михайлівна; Verhun, Igor; Verhun, Ruslana; Tryfonova, Olena
(uk) Анотація. У даній статті розглянута проблема формування в учнів дослідницької компетентності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) під час навчання фізики. Показано важливість компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі та переваги використання ІКТ: індивідуалізація навчання, зростання обсягу виконаних на уроці завдань та ін. Розкрито поняття «дослідницька компетентність» і «дослідницька діяльність», показано зв ’язок між ними. Схематично окреслено організацію навчального процесу при формуванні дослідницької діяльності: виділення навчальної проблематики, можливість самостійно формулювати наявні та виникаючі ідеї, підбір форм та методів формування взаємодії з соціумом, інтерполяція набутих компетентностей для широкого кола фізичних явищ та ситуацій, оцінка та самооцінка учнем одержаних компетентностей. Запропонована гра, яка є сходинкою до вирішення проблемного питання статті та за допомогою якої можна реалізувати переважну більшість вимог програми та дотримуватися дидактичних принципів.