Наукові видання каф-ри права та правоохоронної діяльності
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/34
Переглянути
3 результатів
Search Results
Документ Особливості переходу об’єктів авторського права у суспільне надбання(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Щербак, Артем Валерійович; Troshkina, Kateryna Yevgenivna; Shcherbak, Artem Baleriyovych(ua) Стаття присвячена особливостям переходу об’єктів авторського права до суспільного надбання. Визначено, що суспільне надбання є одним із основних елементів системи забезпечення авторських прав, в основі якої покладений баланс інтересів творчих людей, творців різноманітних об’єктів авторського права, а також користувачів і суспільства в цілому. Суспільним надбанням вважаються твори, які не охороняються як об’єкти авторського права у зв’язку із закінченням строку дії майнових авторських прав на них. А також твори, що не підпадають під охорону авторським правом. Законодавча практика зарубіжних країн виділяє такі способи, якими твори потрапляють у суспільне надбання: закінчення терміну дії авторського права; не виконання правил поновлення авторських прав власником авторських прав; розміщення власником авторських прав твору навмисно у суспільному надбанні, відоме як «присвята»; закон про авторське право не захищає такі види творів. Автори прийшли до висновку, що суспільне надбання – це усі твори та об’єкти інтелектуальної власності, термін дії авторських прав яких закінчився зі згоди автора чи через певний час після його смерті; такі твори належать громадськості, а не окремому автору чи митцю; будь-хто може використовувати твір, що є суспільним надбанням, без отримання дозволу, але ніхто ніколи не може ним володіти. Статус суспільного надбання дасть змогу будь-якій людині створювати продукцію з героями та отримувати від цього прибуток. (en) The article is devoted to the peculiarities of the transfer of copyright objects to the public domain. It was determined that the public domain is one of the main elements of the copyright protection system, which is based on the balance of interests of creative people, creators of various copyright objects, as well as users and society as a whole. Works that are not protected as objects of copyright due to the expiration of the property copyright on them are considered public property. And also works that are not protected by copyright. The legislative practice of foreign countries distinguishes the following ways in which works fall into the public domain: expiration of the copyright term; non-fulfillment of copyright renewal rules by the copyright owner; the intentional placing of a work in the public domain by the copyright owner, known as "dedication"; copyright law does not protect these kinds of works. The authors came to the conclusion that the public domain is all works and objects of intellectual property whose copyright has expired with the consent of the author or after a certain time after his death; such works belong to the public and not to the individual author or artist; anyone can use a public domain work without permission, but no one can ever own it. Public domain status will allow anyone to create products with heroes and make a profit from it.Документ Національний орган інтелектуальної власності : особливості європейської практики функціонування(2022) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K.(ua) Метою наукового дослідження виступає детальний аналіз особливостей організації та діяльності національного органу інтелектуальної власності в європейський країнах. Аналіз європейського досвіду діяльності органів інтелектуальної власності є необхідним фундаментом для українського механізму в контексті імплементації позитивних аспектів та інтеграції в європейське середовище. В результаті проведеного дослідження, зроблено висновок про те, що в таких європейських країнах як Велика Британія, Франція, Німеччина, Іспанія та Польща не склалося єдиної універсальної моделі побудови національних органів інтелектуальної власності; кожній державі притаманна особлива система органів інтелектуальної власності; при цьому, незважаючи на різноплановість підвідомчості та організаційної структури національних органів інтелектуальної власності кожної з зазначених країн, існує декілька загальних особливостей – регулювання національним інституційним законом, підвідомчість одному з урядових галузевих міністерств, конкурсний відбір штату (очільника та членів, з їх поділом на кваліфікованих членів та експертів).Документ Особливості застосування медіації у сфері авторського права(2022) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K.(ua) Статтю присвячено дослідженню загальних засад запровадження медіації як альтернативного способу вирішення спорів у сфері авторського права в Україні. На сьогодні інститут медіації в Україні перебуває на етапі розроблення, що підтверджується активною науковою діяльністю вчених, які акцентують увагу на перевагах медіації та наголошують на необхідності її запровадження. Встановлено, що використання медіації для вирішення конфліктів з приводу інтелектуальної власності – один із найперспективніших напрямів з погляду розвитку інститутів медіації та обумовлені причини цього. Проаналізовано сучасний стан правового регулювання медіації в Україні та процедури медіації в національному законодавстві держав-членів ЄС. Серед переваг посередництва виділяють: економічність (здійснення медіації не потребує сплати судового збору та інших судових витрат); прийняття сторонами самостійного взаємовигідного рішення; збереження конфіденційності (важливо спорах, що потенційно можуть зашкодити діловій репутації сторін, особливо у спорах щодо інтелектуальної власності).