Наукові видання каф-ри психології та соціальної роботи
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/121
Переглянути
6 результатів
Search Results
Документ Особливості пізнання психіки у її глибинній сутності(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Яценко, Тамара Семенівна; Галушко, Любов Ярославівна; Yatsenko, Tamara; Halushko, Liubov(ua) Стаття презентує метод АСПП в його можливостях об’єктивування впливу архаїчного спадку людства на психіку сучасної людини. Дослідження, відповідно до теми статті, спирається на функціональну оптимальність групового методу «Активне соціально-психологічне пізнання психіки», започаткованого Т. С. Яценко ще у вісімдесятих роках і який успішно розвивається в Україні вже півстоліття. Зміст статті розкриває провідні положення психодинамічної парадигми Т. С. Яценко, ґрунтується на науково-дослідних працях, зокрема захищених дисертаціях сорока дев’яти її учнів. Психоаналітичний підхід до розуміння феномену психіки, якого ми дотримуємось, як і незмінно вивчаємо та вдосконалюємо, засвідчує результативність саме групової форми глибинного пізнання психіки, включно з архаїчним спадком. Метод АСПП відзначається спроможністю каталізації проявів архаїчного спадку людства у сферу спостереження. За вказаних умов, посилюється значущість тематичних малюнків завдяки створеній нами емпіричній платформі завдяки тематичній візуалізації. Наголошується, що опредметнення психіки таким чином сприяє її адекватному пізнанню. Вказане пробуджує увагу до нової, візуалізованої форми інформування змісту психіки за умови уникнення обмеженості словом. Доведено ефективність застосування тематичних психомалюнків у груповій практиці активного-соціально-психологічного пізнання (АСПП) для пізнання психіки суб’єкта. Аргументовано, що через психомалюнки проявляється довербальний період становлення психіки людства. Обґрунтовано спроможність методу АСПП сутнісно підвищувати кваліфікацію психологів, через власне проходження психокорекційної практики у групах АСПП. (en) The article presents the method of Active Socio-Psychological Cognition (ASPC) in its capacity to objectify the impact of humanity’s archaic heritage on the psyche of modern individuals. The study relies on the functional optimality of the group method “Active Socio-Psychological Cognition of the Psyche,” initiated by T. S. Yatsenko in the 1980s and successfully developed in Ukraine for over half a century. The content highlights the key principles of Yatsenko’s psychodynamic paradigm, grounded in numerous research works, including 49 defended dissertations of her students. The psychoanalytic approach to understanding the psyche, continuously studied and refined, confirms the effectiveness of group forms of deep cognition, including the dimension of the archaic legacy. ASPC is distinguished by its ability to catalyze manifestations of this legacy into the field of observation. Under such conditions, thematic drawings gain greater significance, supported by an empirical platform of thematic visualization. This objectification of the psyche promotes its adequate comprehension and introduces a novel, visualized mode of conveying its content beyond the limits of verbal expression. The study proves the effectiveness of thematic psychodrawings in ASPC group practice for the exploration of the subject’s psyche. It is argued that psychodrawings reveal the preverbal stage of human psychic development. Furthermore, ASPC demonstrates the potential to substantially enhance psychologists’ professional qualifications through direct involvement in group psychocorrectional practice.Документ Передумови формування професіоналізму майбутніх психологів : психодинамічний підхід(Середняк Т. К., 2025) Галушко, Любов ЯрославівнаДокумент Передумови формування професіоналізму майбутніх психологів : психодинамічний підхід(2025) Галушко, Любов ЯрославівнаДокумент Психодинамічний підхід до глибинного пізнання психіки з використанням психомалюнків(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Галушко, Любов Ярославівна; Євтушенко, Ірина Володимирівна; Ткаченко, Катерина В'ячеславівна; Сергата, Інеса Олегівна; Бульченко, Дмитро Володимирович; Halushko, Lyubov Yaroslavivna; Yevtushenko, Iryna Volodymyrivna; Tkachenko, Kateryna Vyacheslavivna; Sergata, Inesa Olegivna; Bulchenko, Dmytro Volodymyrovich(ua) У статті стверджується, що використання у процесі функціонування груп активного соціально-психологічного пізнання (АСПП) візуалізованої самопрезентації психіки (за тематичної її диференціації) актуалізує дієвість пралогічного мислення. Вищесказане виявляється не лише в тому, що кожна людина (без винятку) легко візуалізує психіку, крізь призму тематичних психомалюнків, як і впорядковує їх послідовність для психоаналізу. У статті стверджується, що таке впорядкування є підлеглим механізму партиципації. Практика засвідчує, що немає різниці, чи підібрані малюнки з наявних, чи намальовані власноруч. Кожна людина здатна бездоганно впорядкувати послідовність психомалюнків для їх аналізу (ранжувати за їхньою психологічною значущістю). Респондент візуалізує психіку згідно з тематикою психомалюнків. Зміст статті доводить ефективність глибинного пізнання психіки за умов її тематичної візуалізації. У статті презентовано оновлений варіант «Моделі внутрішньої динаміки психіки» з доповненням її категорією «Зверх-Ід». Остання є значущим відкриттям у форматі розуміння сутності психодинамічної парадигми, яка стосується закономірності відступів від реальності земного світу у психомалюнках. У статті доведено активність впливу на психіку ще доедіпального періоду розвитку психіки, поза підкореністю «принципу реальності». У статті наводиться відповідний емпіричний матеріал, який доводить вплив на психіку сучасної людини архаїчного спадку, який не є підлеглим «принципу реальності». Емпіричний багаж статті доводить той факт, що візуалізована самопрезентація учасників групи активного соціально-психологічного пізнання є вкрай необхідною передумовою глибинного пізнання психіки. (en) The article states the fact that the use of visualised self-presentation of the psyche (with its thematic differentiation) in the process of functioning of ASPC groups actualises the effectiveness of pratological thinking. The above is manifested not only in the fact that each person (without exception) easily visualises the psyche through the prism of thematic psycho-drawings, as well as arranges their sequence for psychoanalysis. The article argues that such an ordering is subordinate to the mechanism of participation. Practice shows that it makes no difference whether the drawings are selected from existing ones or drawn by oneself. Each person is able to perfectly arrange the sequence of psycho-drawings for their analysis (to rank them according to their psychological significance). The respondent visualises the psyche according to the subject of the psycho-drawings. The content of the article proves the effectiveness of deep cognition of the psyche in terms of its thematic visualisation. The article presents an updated version of the “Model of the Internal Dynamics of the Psyche” with the addition of the “Super-Id” category. The latter is a significant discovery in the format of understanding the essence of the psychodynamic paradigm, which touches upon the pattern of deviations from the reality of the earthly world in psycho-drawings. The article proves the activity of influence on the psyche in the pre-edipal period of mental development, beyond the subordination to the “principle of reality”. The article provides relevant empirical material that proves the impact on the psyche of a modern person of an archaic heritage that is not subject to the “principle of reality”. The empirical background of the article proves the fact that the visualised self-presentation of the participants of the ASPC group is an extremely necessary prerequisite for deep knowledge of the psyche.Документ Мотиваційно-глибинне пізнання феномену "втеча у хворобу" як внутрішньої стабілізованої суперечності психіки суб'єкта(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Галушко, Любов Ярославівна; Halushko, Lyubov Yaroslavivna(ua) У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз категорій «втеча» та «втеча у хворобу». Конкретизовано заданість системи психологічних захистів, яка породжує відступ від реальності та спотворення соціально-перцептивної інформації. Наголошено, що механізм «вимушеного повторення», який пов'язаний із фіксацією на драматичній ситуації життя минулого досвіду суб'єкта поєднаний з інтеграційно-дезінтеграційними процесами. Акцентовано у вагу на формуванні механізму вимушеного повторення спричиненого із переживанням суб'єктом едіпової ситуації. Виділено, що слідові ефекти травмуючих подій дитинства визначають виникнення фіксацій на драматичних переживаннях. Суб'єкт не усвідомлює витоків дисгармонії відносин із оточенням і те, що переживання дитинства, які супроводжувалися відчуттям образи, ненависті, фатуму життя (слабкості), переносяться у реальність за ставленням до себе та до навколишнього світу. Підкреслено, що психіка людини шукає реалізацію у заміщеннях лібідних об'єктів через моделювання емоційного клімату в реальне життя. Увиразнено, що енергія, фіксована під впливом едипальних конфліктів, характерна для динаміки, яка узгоджується з необхідністю соціальної адаптації суб'єкта. Виокремлено, що між психічним та соматичним простежується латентний зв'язок. Окреслено форму психогенної реакції, яка виявляється психічними, соматовегетативними та іншими розладами, які виникають і зберігаються у зв'язку з несприятливою для індивідуума ситуацією, що надає можливість своєрідного ухилення від неї. Діагностико-корекційний робота передбачає контекстність і опосередкованість ведення процесу, логічну послідовність у використанні методик активного соціально-психологічного пізнання. Така особлива функція у психокорекційному процесі відводиться діалогічній взаємодії психолога з респондентом і вибудовується на основі інтерпретаційного психоаналізу поведінкового матеріалу протагоніста. (en) The article provides a theoretical and methodological analysis of the categories “escape” and “escape into illness”. The task of the system of psychological defenses, which creates a deviation from reality and distortion of socio-perceptual information, is specified. It is emphasized that the mechanism of “forced repetition”, which is connected with fixation on the dramatic situation of the subject's past life experience, is combined with integration-disintegration processes. Emphasis is placed on the formation of the mechanism of forced repetition of the Oedipal situation caused by the subject's experience. It was highlighted that the residual effects of traumatic childhood events determine the emergence of fixations on dramatic experiences. The subject is not aware of the origins of the disharmony of relations with the environment and the fact that the experiences of childhood, which were accompanied by a feeling of resentment, hatred, the fate of life (weakness), are transferred into reality by the attitude towards oneself and the surrounding world. It is emphasized that the human psyche seeks realization in substitutions of libidinous objects through simulation of the emotional climate in real life. It is highlighted that the energy fixed under the influence of oedipal conflicts is characteristic of the dynamics, which is consistent with the need for social adaptation of the subject. It is outlined that there is a latent connection between mental and somatic. The form of psychogenic reaction is outlined, which manifests itself as mental, somatovegetative and other disorders that arise and persist in connection with an unfavorable situation for the individual, which provides the possibility of a kind of evasion from it. Diagnostic-corrective work involves the contextuality and indirectness of conducting the process, logical sequence in the use of methods of active social-psychological cognition. Such a special function in the psychocorrective process is assigned to the dialogic interaction ofthe psychologist with the respondent and is built on the basis of interpretive psychoanalysis of the behavioral material of the protagonist.Документ Мистецтво як засіб збереження ментального здоров’я в системі психокорекційної роботи зі зниження агресивної поведінки в ранньому юнацькому віці(Середняк Т. К., 2024) Галушко, Любов Ярославівна