Наукові видання каф-ри германських мов, зарубіжної літератури та методик їхнього навчання
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/16
Переглянути
10 результатів
Search Results
Документ Мотив самодеструкції у новелістиці Едгара По(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Вечірко, Оксана Леонідівна(ua) Ментальне здоров’я людини – це важливий аспект її життєдіяльності, який визначає особливості світосприйняття і взаємодії особистості із навколишнім світом. Проблеми ментального здоров’я були актуальними у всі часи, але особливої гостроти вони набувають у кризові періоди або у ситуаціях невизначеності. Життя українців в умовах війни, важкопрогнозованість сьогодення сприяють зростанню депресивних, амбівалентних станів та травматичних синдромів, які людині стає все важче пережити і, знаходячись у ситуації безнадії і безвиході, немаючі шансів на оптимістичне майбутнє, вона інколи сама запускає програму власної саморуйнації, зважаючи на такий психоемоційний стан сучасного українця дослідження мотиву самодеструкції в американській новелістиці 19 століття є особливо актуальним сьогодні. Новелістичний жанр активно розвивається у літературі США у цей час, його популярність обумовлена стрімким і динамічним розвитком життя американців. Предметом дослідження стала творчість Едгара По, зокрема його новела «Падіння будинку Ашерів». Аналіз самодеструктивної поведінки головного героя Родеріка визначена декількома факторами, зокрема, особливістю генеалогії його родини, зв’язком із родовим маєтком, забобоністю. Знається письменник і на сутності фобій, природа людських страхів різна, вона може відчувати страх самотності, страх старості, страх перед майбутнім або, як герой новели, страх смерті, важливим аспектом дослідження американського митця стає природа страхів людини, яка пов’язана із автобіографічними алюзіями, спираючись на власний духовний і емоційний досвід, письменник мусив вести складну боротьбу за існування у ненависній йому атмосфері комерційної цивілізації, переживаючи так само складні психоемоційні стани. Спосіб життя Едгара По багато у чому сприяв створенню власної програми самодеструкції, яка стала життєвим кредом митця. (en) Mental health of a person is an important aspect of his/her life that determines the peculiarities of the person’s worldview and interaction with the world around him/her. Mental health problems have always been relevant, but they become particularly acute in times of crisis or in situations of uncertainty. The life of Ukrainians during the war and the unpredictability of the present contribute to the growth of depressive, ambivalent states and traumatic syndromes, which are becoming increasingly difficult for a person to survive, and, being in a situation of hopelessness and despair, with no chance of the optimistic future, he/she sometimes launches a programme of his/her own selfdestruction. Given this psycho-emotional state of the modern Ukrainian, the study of the motif of self-destruction in the 19th-century American short stories is especially relevant today. The novelistic genre is actively developing in the literature of the United States at the present time, its popularity is due to the rapid and dynamic development of American life. The subject of the study is the work of Edgar Poe, in particular his short story “The Fall of the House of Usher”. The analysis of the self-destructive behaviour of the protagonist Roderick is determined by several factors, especially the peculiarity of his family genealogy, connection with the family estate, and superstition. The writer is also aware of the nature of phobias, the nature of human fears is different, a person can experience fear of loneliness, fear of old age, fear of the future or, like the main character of the short story, fear of death. An important aspect of the American artist’s research is the nature of human fears, which is connected with autobiographical allusions, based on his own spiritual and emotional experience, the writer had to wage a difficult struggle for existence in the atmosphere of commercial civilisation he hated, experiencing similarly complex psycho-emotional states. Edgar Poe’s lifestyle contributed to the creation of his own programme of self-destruction that became the artist’s life credo.Документ Методичні рекомендації до підготовки курсових робіт із іноземної філології та зарубіжної літератури(2024) Пянковська, Ірина Володимирівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Долгушева, Ольга Валеріївна(ua) Методичні рекомендації підготовлені для студентів спеціальності 014 Середня освіта (Англійська мова і література) факультету української філології, іноземних мов і соціальних комунікацій, які виконують курсові роботи з іноземної філології (англійської, німецької) та зарубіжної літератури. Матеріали містять загальні вимоги до структури курсової роботи, методичні вказівки до змісту розділів та їхнього оформлення, вимоги та рекомендації щодо підготовки до захисту.Документ Мала проза М. Хвильового й Б. Пільняка: спроба компаративного аналізу(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana(uk) М. Хвильовий і Б. Пільняк прийшли в літературу водночас: на початку 20-х років ХХ століття. Це була пора, коли ще лунали відгомони "срібного століття" в красному письменстві, існував творчий плюралізм, який реалізувався в різних літературно-творчих організаціях, їхніх естетичних маніфестах і програмах. Аналізуючи художню манеру М.Хвильового і Б.Пільняка, критики стверджували, що започаткована вона була М.Коцюбинським, В.Стефаником, А. Бєлим і А. Ремізовим. Розглядаючи стильові особливості творів обох митців, дослідники відзначали продовження традицій орнаментальної прози. Не обійшли увагою і таку рису, як лірична організація тексту й пов'язана з нею особлива форма творів. У статті розглянуто основні типи оповідань М. Хвильового та Б. Пільняка, зокрема монологічне, поліфонічне, безсуб'єктне; проаналізовано організацію мовних особливостей тексту. Дослідження художньої форми оповідань обох митців виявляють багато спільного – фрагментарність, рефренізацію тощо, їхні оповідання нагадують вірші в прозі, що загалом притаманне імпресіонізму, авторське новаторство виявляється у створенні особливих стильових форм.Документ Особливості художнього світу Е.Т.А. Гофмана: методичний аспект(2017) Вечірко, Оксана Леонідівна(uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості німецького письменника Е.Т.А. Гофмана в курсі шкільної програми. Літературна спадщина відомого романтика викликає великий науковий інтерес, адже коло проблем, що порушені у художніх творах митця, не втратила своєї актуальності і в наш час. У його складній та багатогранній творчості провідними залишаються теми митця і мистецтва, особливе місце у духовному світі Гофмана займає музика, яка увійшла в його життя як велика таємниця буття. Автор статті, розглядаючи особливості художнього світу німецького романтика, наголошує на специфічному поєднанні елементів реальності із фантастичною грою авторської уяви. Люди у фантасмагоричному світі Гофмана поділяються на дві категорії: щасливих філістерів та мрійників, «ентузіастів», «справжніх музикантів», які не вміють і не хочуть жити за законами міщанського світу. Аналізуючи поетику творів Гофмана в статті пропонується визначити зміст термінів: іронія, гротеск та фантасмагорія. До розгляду пропонується відома сатирична казка «Малюк Цахес» (1819) як одне із найкращих гротескно-сатиричних зображень німецького суспільства початку Х1Х століття. У статті окреслено основні етапи роботи із художнім текстом, зокрема, визначення проблематики, жанрової природи (казка нових часів), особливості художньої структури (принцип двосвіття), аналіз ключових епізодів твору.Документ Жанр літературної утопії у контексті англійського Відродження(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Вечірко, Оксана Леонідівна(uk) У статті розглядаються деякі аспекти зародження і розвитку літературної утопії на прикладі творчості відомого представника англійського Відродження –Томаса Мора.Документ Дж. Г. Байрон і Україна(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Вечірко, Оксана Леонідівна(uk) У статті розглянуто образ України у творчості Дж. Байрона, в цьому контексті проаналізовано художній світ поеми Дж. Байрона «Мазепа» — найвідомішої художньої версії образу українського гетьмана в англійській романтичній літературі.Документ Мотив «роздвоєності» у творчості М. Хвильового (на матеріалі оповідання «Я (Романтика)»)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana(uk) Стаття присвячена творчості українського митця Миколи Хвильового, проза якого стала правдивим відображенням і осмисленням нового стану людини на тлі кризового часу. У статті досліджується феномен роздвоєння свідомості особистості у контексті психоаналізу З. Фройда, що знаходив творчі рецепції в художній літературі початку ХХ століття, зокрема розглянуто зміст та типи категорії амбівалентність. Велику увагу приділено вивченню деструктивно-амбівалентного стану людини, яка постала перед вимушеним вибором. Вивчаючи художній світ Миколи Хвильового, автор статті аналізує поетику характеротворення на матеріалі новели «Я (Романтика)». Важливий аспект статті складає дослідження поетики характеротворення, адже герої М. Хвильового діють в ситуаціях кризових, часом просто трагічних, про що свідчать хаотичні, обірвані, ламані внутрішні монологи; образи-символи (мертва дорога); прийом «емоційної хвилі» – швидка, динамічна зміна емоційних, вольових, пізнавальних станів героя. Аналіз психічних станів героя дозволив автору статті дослідити природу життєвої формули главковерха: « Я – чекіст, але я і людина».Документ Психологія характеру у творчості В. Винниченка і М. Хвильового(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana(uk) Стаття присвячена творчості українських митців Володимира Винниченка і Миколи Хвильового, людей, що відіграли важливу роль у процесі українського державотворення 20-х років минулого століття. Проза письменників стала правдивим відображенням і осмисленням нового стану людини на тлі кризового часу. Предметом художнього дослідження в статті стали повість М. Хвильового «Сентиментальна історія» і новела В. Винниченка «Момент», присвячені «вічній» темі кохання. Важливий аспект роботи складає аналіз поетики характеротворення. Митці, вивчаючи жіночі характери, виявляють посилений інтерес до підсвідомих ірраціональних процесів психології героїнь. Кохання у Винниченка позбавлене будь-якої еротики, найважливішим виявляється духовне злиття героїв, події розгортаються на фоні екзистенційної ситуації, коли двоє закоханих перебувають на межі життя і смерті, коли драматизм сюжетних ситуацій значно посилюється. Менш драматичним постає сюжет повісті М. Хвильового «Сентиментальна історія», однак психічні стани його героїні в основному представлені негативними емоціями, радість життя, яка наповнювала її душу, невдовзі була втрачена. Твори обох письменників глибоко психологічні, їхній аналіз дозволяє говорити про систему специфічних авторських прийомів і засобів психологічного зображення.Документ Центральна опозиція схід-захід у творчості Редьярда Кіплінга(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Вечірко, Оксана Леонідівна(UA) У статті досліджуються особливості функціонування мотивів Заходу і Сходу у прозі відомого англійського письменника Р. Кіплінга, талант якого генетично пов’язаний з європейською культурою і невід’ємний від східної.Документ Поетика роману Сомерсета Моема "Театр"(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Вечірко, Оксана ЛеонідівнаСтаття присвячена аналізу творчої спадщини Сомерсета Моема, а саме вивченню його художньо-естетичних поглядів у контексті дослідження поетики роману "Театр".