Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Форумання готовності до інноваційної педагогічної діяльності майбутнїх учителів початкових класів(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Цуканова, Наталія Миколаївна; Tsukanova, Nataliia(ua) В умовах стрімких змін у системі освіти, формування готовності майбутніх учителів початкових класів до інноваційної педагогічної діяльності набуває особливої актуальності. Сучасний педагог повинен не тільки володіти традиційними методами викладання, а й уміти адаптуватися до нових викликів, використовуючи інноваційні підходи та технології. Це вимагає переосмислення змісту та структури професійної підготовки педагогів. У статті аналізується сутність поняття «готовність до інноваційної педагогічної діяльності», виявляються її основні компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивно-оцінний. Кожен із них розкривається як найважливіший елемент формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів, що забезпечує його здатність до перетворення освітнього процесу. Окрему увагу приділено аналізу чинників, що впливають на процес формування цієї готовності, включно з як особистісними особливостями студентів, так і особливостями освітнього середовища. Підкреслюється важливість комплексного підходу, що включає не тільки навчання, а й практико-орієнтовану діяльність, а також елементи самоаналізу та рефлексії. Розглядаються зарубіжні та українські підходи до підготовки педагогів, здатних до інновацій. Аналізуються успішні практики, що включають використання адаптивних технологій, інтеграцію доповненої реальності в навчальний процес, а також розвиток ІК-компетентності через неформальні форми освіти. Ці підходи порівнюються з метою виявлення загальних тенденцій та специфічних особливостей. Запропоновано структурно-функціональну модель формування готовності, що включає послідовні етапи - від мотиваційно-орієнтувального до рефлексивно-узагальнюючого. Модель акцентує увагу на необхідності активного залучення студентів до освітнього процесу, реалізації проєктів і впровадження інноваційних педагогічних рішень. Таким чином, стаття розкриває комплексне розуміння процесу формування готовності до інноваційної педагогічної діяльності, а також пропонує практичні інструменти та підходи, застосовні в системі професійної підготовки вчителів. Матеріали дослідження можуть бути корисними як педагогічним вишам, так і освітнім установам, зацікавленим у підвищенні якості підготовки майбутніх фахівців. (en) In the context of rapid changes in the education system, the formation of future primary school teachers' readiness for innovative pedagogical activities is of particular relevance. A modern teacher must not only master traditional teaching methods, but also be able to adapt to new challenges using innovative approaches and technologies. This requires a rethinking of the content and structure of teacher training. The article analyzes the essence of the concept of “readiness for innovative pedagogical activity”, identifies its main components: motivational and value, cognitive, operational and activity, and reflective and evaluative. Each of them is revealed as the most important element of the formation of the future teacher's professional competence, which ensures his/her ability to transform the educational process. Particular attention is paid to the analysis of factors influencing the process of forming this readiness, including both the personal characteristics of students and the characteristics of the educational environment. The importance of an integrated approach is emphasized, which includes not only learning, but also practice-oriented activities, as well as elements of self-analysis and reflection. Foreign and Ukrainian approaches to training teachers capable of innovation are considered. Successful practices are analyzed, including the use of adaptive technologies, integration of augmented reality into the educational process, and development of IR competence through non-formal education. These approaches are compared to identify common trends and specific features. A structural and functional model of readiness formation is proposed, which includes successive stages - from motivational and orientation to reflective and generalizing. The model emphasizes the need to actively involve students in the educational process, implement projects and introduce innovative pedagogical solutions. Thus, the article reveals a comprehensive understanding of the process of forming readiness for innovative pedagogical activity, and offers practical tools and approaches applicable to the system of teacher training. The materials of the study can be useful for both pedagogical universities and educational institutions interested in improving the quality of training of future specialists.Документ Інноваційна діяльность вчителя початкових класів(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Цуканова, Наталія Миколаївна; Tsukanova, Nataliia Mykolayivna(ua) У статті зроблено спробу розкрити основні моменти інноваційної діяльності вчителя початкових класів. Нововведення у початкових класах спрямовані на підвищення якості виховання та освіти молодших школярів. У різні періоди свого становлення ці новоутворення мають різні цілі, завдання, зміст, прояв. До сучасних педагогів висуваються нові вимоги, серед яких обов'язковим є застосування ними інноваційних методик та технологій. Вчителі постають перед вибором ефективних засобів здійснення інноваційних педагогічних ідей у початковій школі. Вчитель вже не є джерелом інформації : учні самостійно здобувають знання та перевіряють їх на практиці. У початковій школі у розвитку інновацій виділяються такі напрями : створення нових типів шкіл з метою індивідуалізації та диференціації навчання; акцентування уваги на дисциплінах естетичного циклу; створення та впровадження нових навчальних курсів, зміна змісту освіти; велику увагу приділяється формуванню екологічної культури; розробка підручників, навчально-методичних посібників, програм; використання інноваційних технологій, методик; створення експериментальних майданчиків, класів; впровадження у освітній процес комп'ютерних технологій. Інноваційна діяльність у початковій школі включає технічні, навчальні та позанавчальні інновації. У зв'язку з оновленням та новим змістом освіти виділяють методико-орієнтовані та проблемно орієнтовані інноваційні процеси. Сучасні умови життя диктують впровадження в освітній процес школи інновацій, що у свою чергу є найважливішою якістю професійного педагога, завдяки якому можна досягти високого рівня педагогічної майстерності. Впровадження інновації у початкову школу сприяє підвищенню мотивації у молодших школярів до навчання, оновлення технологій освіти, покращенню якості освітніх послуг, виконання суспільного замовлення. (en) An attempt is made in the article to reveal the main points of the innovative activity of the primary school teacher. Innovations in primary classes are aimed at improving the quality of upbringing and education of younger schoolchildren. At different periods of their formation, these neoplasms have different goals, tasks, content, and manifestation. New demands are placed on modern teachers, among which their use of innovative methods and technologies is mandatory. Teachers are faced with the choice of effective means of implementing innovative pedagogical ideas in primary school. The teacher is no longer a source of information: students independently acquire knowledge and test it in practice. The following directions are distinguished in the development of innovations in elementary school: creation of new types of schools for the purpose of individualization and differentiation of education; emphasis on the disciplines of the aesthetic cycle; creation and implementation of new educational courses, changing the content of education; great attention is paid to the formation of ecological culture; development of textbooks, training manuals, programs; use of innovative technologies, methods; creation of experimental sites, classes; introduction of computer technologies into the educational process. Innovative activity in primary school includes technical, educational and extracurricular innovations. In connection with the renewal and new content of education, method-oriented and problem-oriented innovative processes are distinguished. Modern living conditions dictate the introduction of innovations into the educational process of the school, which in turn is the most important quality of a professional teacher, thanks to which it is possible to achieve a high level of pedagogical skill. The introduction of innovation in primary school helps to increase the motivation of younger schoolchildren to study, to update education technologies, to improve the quality of educational services, and to fulfill public orders.Документ Естетичне виховання засобами природи в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Радул, Ольга Сергіївна; Ткаченко, Ольга Михайлівна; Radul, Olga Serhiyivna; Tkachenko, Olga Mikhailivna(ua) У статті висвітлено погляди В. О. Сухомлинського на естетичне виховання учнів засобами природи. У педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського естетичне виховання посідає вагоме місце. Доведено, що особливого значення естетичному вихованню педагог надавав у молодшому шкільному віці. Саме на цьому періоді життя естетичні почуття посідають своєрідне місце у духовному житті. Краса природи є першою і найдоступнішою людині. Сприйнятливість до природи є особливістю дитячого віку. Природа є світом, що оточує людину в дитинстві, вона є наочним мірилом цінностей, джерелом багатства. Важливо вчасно допомогти дитині побачити світ навколо себе, переживши естетичні почуття. Виховання природою здійснювалось педагогом у «школі під голубим небом», яка відкривала перед дітьми вікно у світ завдяки урокам мислення, милування, дивування природними об’єктами і явищами, мандрівками у поле, на берег ставка, в сад, на високий курган, у ліс. Встановлено, що в естетичному вихованні важливо навчити вмінню правильно бачити й чути навколишній світ, що означає формувати смак до естетичного у природі та в житті загалом. Виходячи з того, що дитина за своєю природою є допитливим дослідником, відкривачем світу, педагог прагнув, щоб перед дітьми відкрився навколишній світ у живих фарбах, яскравих образах, трепетних звуках. Для осмислення молодшими школярами навколишнього потрібно багато часу й сил, а тому серед природи їм треба дати можливість послухати, подивитися, відчути. Показано, що педагог навчав дітей описувати кольори та відтінки образу, сприйнятого раніше лише за допомогою слуху. Краса навколишнього світу є джерелом натхнення для дітей. В. О. Сухомлинський навчав дітей у такій послідовності : спочатку побачити й відчути, потім назвати, передати словом, написати оповідання, вірш чи казку. Естетична творча діяльність учнів Павлиської школи спрямовувалася на охорону природи, прикрашання землі власною працею, озеленення території школи, створення куточків краси, алей, квітників. Засобом залучення молодших школярів до неповторної краси рідного краю були свята, які організовувалися у школі та спрямовувалися на розвиток у дітей здатності дорожити живим і прекрасним. (en) The article highlights the views of V. O. Sukhomlynskyi on the aesthetic education of students using nature. In the pedagogical heritage of V. O. Sukhomlynskyi, aesthetic education occupies an important place. It has been proven that the teacher attached special importance to aesthetic education in elementary school age. It is during this period of life that aesthetic feelings occupy a special place in spiritual life. The beauty of nature is the first and most accessible to man. Sensitivity to nature is a feature of childhood. Nature is the world that surrounds a person in childhood, it is a visual measure of values, a source of wealth. It is important to help the child to see the world around him in time, having experienced aesthetic feelings. Education in nature was carried out by a teacher in the "school under the blue sky", which opened a window to the world for children thanks to lessons in thinking, admiring, marveling at natural objects and phenomena, trips to the field, to the shore of the pond, to the garden, to a high mound, to the forest. It has been established that in aesthetic education it is important to teach the ability to see and hear the surrounding world correctly, which means forming a taste for the aesthetic in nature and in life in general. Based on the fact that a child is by nature an inquisitive researcher, a world discoverer, the teacher wanted the children to see the world around them in vivid colors, bright images, and thrilling sounds. It takes a lot of time and effort for younger schoolchildren to understand the environment, and therefore they should be given the opportunity to listen, see, and feel in the midst of nature. It is shown that the teacher taught children to describe the colors and shades of an image perceived earlier only by hearing. The beauty of the surrounding world is a source of inspiration for children. V. O. Sukhomlynskyi taught children in the following sequence: first to see and feel, then to name, to convey in words, to write a story, a poem or a fairy tale. The aesthetic creative activity of students of the Pavlyshka School was aimed at protecting nature, beautifying the earth with their own work, landscaping the school territory, creating beauty spots, alleys, and flower gardens. The means of attracting younger schoolchildren to the unique beauty of their native land were the holidays, which were organized at the school and aimed at developing children's ability to appreciate the living and beautiful.Документ Формування естетичних орієнтацій молоді(Середняк Т. К., 2021) Савченко, Наталія СергіївнаДокумент Самоменеджмент у професійній підготовці майбутнього вчителя початкової школи(2022) Довга, Тетяна Яківна; Dovga, TetianaДокумент Учитель початкової школи у сучасному світі(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Радул, Ольга Сергіївна; Radul, Olha Serhiyivna(ua) Початкова школа є найдавнішою ланкою в системі освіти. У сучасному світі найбільше саме вчителів початкової школи, оскільки світ розвивається нерівномірно, і в багатьох сучасних країнах, що належать до таких, що розвиваються, доступною і масовою ланкою освіти є тільки початкова. Зважаючи на масовість професії вчителя початкової школи в сучасному світі, завжди актуальним напрямком порівняльних педагогічних досліджень буде вивчення становища вчителя в різних країнах світу. У статті проаналізовано найбільш поширені кількісні показники і характеристики професії вчителя початкової школи у сучасному світі, його педагогічної праці, особливостей підготовки, подальшого підвищення кваліфікації тощо. Статистичні дані засвідчують нерівномірне збільшення кількості вчителів початкової школи у світі: найбільше зростання відбувається в країнах, що розвиваються у зв’язку із масовістю початкової ланки освіти. Кількість вчителів у розвинених країнах збільшується завдяки зменшенню учнів у класах та введенню нових категорій педагогів. Стійким показником професії вчителя початкової школи є фемінізація. По-різному оцінюється праця вчителів початкової школи. Різними є й умови праці, що виявляється у співвідношенні коефіцієнту «вчитель–учні», у навчальному навантаженні вчителів. Оскільки професія учителя початкової школи є масовою, то важливого значення набуває проблема підготовки майбутніх учителів. Згідно проведених реформ педагогічної освіти загальновизнаною у професійному становленні вчителя є вища педагогічна освіта. Вона представлена різними різними типами закладів.Документ Формування й розвиток інтелектуальних здібностей учнів початкової школи на уроках музичного мистецтва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Куркіна, Сніжана Віталіївна; Kurkina, Snezhana Vitalievna(ua) У статті проаналізовано різні підходи й погляди щодо можливостей ефективного розвитку інтелектуальних здібностей учнів початкових класів на уроках музичного мистецтва. У цьому контексті автор підкреслює особливе значення музики, творчої й виконавської діяльності. Зроблено висновки, що систематичні й цілеспрямовані уроки музичного мистецтва сприяють інтелектуальному й емоційному розвитку дітей, прискорюють процеси дорослішання й соціалізації.Документ Методичні основи навчання елементам комп’ютерної графіки молодших школярів із легким порушенням інтелектуального розвитку(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Кашуба, Людмила Володимирівна; Вдовенко, Виктория Витальевна; Кашуба, Людмила Владимировна; Vdovenko, Victoria Vitalyevna; Kashuba, Lyudmila Volodymyrivna(ua) Стаття присвячена методичним основам навчання елементам комп’ютерної грамотності молодших школярів із легким порушенням інтелектуального розвитку. Автори акцентують увагу, що наразі в Україні вивчення інформатичної освітньої галузі молодшими школярами із легким порушенням інтелектуального розвитку не ведеться. В той же час формування елементів комп’ютерної грамотності, зокрема вивчення комп’ютерної графіки, є посильним для таких учнів за умови урахування особливостей когнітивного мислення таких учнів.