Кафедра природничих наук та методик викладання
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6129
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Теоретичні аспекти впровадження ігрових технологій у навчанні природничих дисциплін(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Сальник, Ірина Володимирівна; Фоменко, Олена Володимирівна; Salnyk, Iryna; Fomenko, Olena; Goryunova, Kateryna(ua) У статті проаналізовано сучасні підходи до використання ігрових технологій в освіті, що набувають особливого значення в умовах цифровізації суспільства та переходу на компетентнісну парадигму навчання. Гра розглядається не лише як засіб розваги, а і як ефективна педагогічна технологія, яка сприяє формуванню пізнавальної активності, соціальних навичок, розвитку критичного мислення й творчих здібностей учнів. Актуальність проблеми зумовлена як інтенсивним розвитком комп’ютерних технологій, так і зростанням психологічної схильності молоді до ігрової діяльності, що відкриває нові можливості для підвищення мотивації та залучення учнів до освітнього процесу. У роботі подано огляд наукових підходів до визначення сутності гри та гейміфікації у працях вітчизняних і зарубіжних учених, які розглядають можливості використання ігор для розвитку когнітивних та соціальних навичок учнів, а також для формування стійкої навчальної мотивації. Аналіз джерел засвідчив, що науковці акцентують увагу на значному потенціалі ігрових технологій у навчанні природничих дисциплін, зокрема в контексті переходу від теоретичного знання до практичної діяльності. У статті наведено класифікацію ігор, представлену в працях К. Гроса, Ж. Піаже та Р. Кайуа, а також запропоновано авторську класифікацію ігрових методів з урахуванням інтеграції цифрових засобів. До актуальних груп ігор належать мобільні навчальні ігри, VR/AR/MR ігри, онлайн-ігри та квести, STEM-ігри. Особливу увагу приділено застосуванню платформ симуляцій (PhET), що поєднують елементи конструк- тивного навчання та ігрового підходу, а також використанню навчальних коміксів як інноваційного інструменту для підвищення інтересу учнів до вивчення складних природничих концепцій. Результати дослідження доводять, що ігрові технології забезпечують підвищення залученості, мотивації та концептуального розуміння навчального матеріалу. Використання сучасних цифрових інструментів і платформ створює умови для організації інтерактивного та діяльнісного навчання, яке відповідає запитам цифрового покоління. Окремо підкреслюється роль гейміфікації як інноваційної стратегії, спрямованої на формування у здобувачів освіти навичок, необхідних у реальному житті та майбутній професійній діяльності. (en) The article analyzes modern approaches to the use of game-based technologies in education, which are becoming increasingly relevant in the context of digitalization of society and the transition to a competency-based learning paradigm. Games are considered not only as a form of entertainment but also as an effective pedagogical technology that fosters cognitive activity, the development of social skills, critical thinking, and creativity. The relevance of the problem is determined by both the rapid development of digital tools and the psychological inclination of young people toward gaming activities, which open new opportunities for enhancing motivation and engagement in the educational process. The paper reviews the theoretical foundations of game-based learning as presented in the works of well-known scholars who emphasize the potential of games in developing students’ cognitive and social skills, sustaining motivation, and supporting the transition from theoretical knowledge to practical application. The analysis demonstrates that game-based technologies represent a powerful tool for enriching the learning experience, particularly in science education. The article presents classical classifications of games by K. Groos, J. Piaget, and R. Caillois, and proposes an original classification of game-based methods that takes into account the integration of digital tools. These include mobile learning games, VR/AR/MR technologies, online quests, and STEM-oriented games. Particular attention is paid to the integration of digital simulations (PhET platform), which combine constructive learning and playbased strategies, as well as the use of educational comics as an innovative tool to increase students’ motivation and facilitate understanding of complex scientific concepts. The results of the study confirm that game-based technologies significantly enhance learners’ engagement, motivation, and conceptual understanding of the material. The integration of modern digital instruments and platforms creates opportunities for interactive, activity-oriented learning that meets the needs of the digital generation. Gamification is highlighted as an innovative strategy that equips students with essential skills for reallife problem-solving and future professional activity.Документ Роль мисленнєвого експерименту у вивченні квантової фізики здобувачами профільної середньої освіти(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Сірик, Едуард Петрович; Сальник, Ірина Володимирівна; Siryk, Eduard; Salnyk, Iryna(ua) Загальновизнаною ідеєю сучасного навчання вважається його відповідність розвитку науки, а також тим методам пізнання, які в науці є вирішальними. Головна мета навчання фізики старшої школи полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема, завдяки формуванню в них фізичного знання про явища природи, наукового світогляду й відповідного стилю мислення, екологічної культури, розвитку в них експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності креативно мислити. У статті обґрунтовується важливість включення в зміст шкільного курсу фізики сучасних питань фізики, які є основою сучасної техніки та технологій. Метою статті визначено встановлення особли-востей навчання основ квантової фізики в умовах профільної школи та окреслення напрямів формування теоретичного мислення учнів. Зміст фізичної освіти старшої школи спрямовано на опанування учнями наукових фактів і фундамен-тальних ідей, усвідомлення ними суті понять і законів, принципів та теорій, які дають змогу не лише пояснити перебіг явищ і процесів, а й зрозуміти наукові основи сучасного виробництва, техніки й техно-логій, використати здобуті знання в практичній діяльності. Визначено, що для учнів старшої школи ваго-мого значення набуває розвиток формального теоретичного мислення. Показано, що для цього доцільно використати підходи, які враховують особливості змісту квантової фізики: об’єктами дослідження є мікрооб’єкти, особливе місце серед фізичних експериментів посідають фундаментальні досліди, які важко відтворити в умовах закладу освіти. Особлива увага приділена мисленнєвому експерименту як засобу фор-мування основних понять квантової фізики та розвитку формального мислення учнів. Визначено, що загалом методика викладання квантової фізики є динамічною, постійно розвивається, оскільки зміст цього розділу наповнюється новим матеріалом. (en) The generally accepted idea of modern education is its compliance with the development of science, as well as with those methods of cognition that are decisive in science. The main goal of teaching physics in high school is to develop the personality of students by means of physics as an educational subject, in particular through the formation of physical knowledge about natural phenomena, a scientific worldview and an appropriate style of thinking, ecological culture, the development of experimental and research skills, creative abilities and a tendency to creative thinking in them. The article justifies the importance of including in the content of the school physics course modern issues of physics, which are the basis of modern technology and engineering. The purpose of the article is to establish the features of teaching the basics of quantum physics in the conditions of a specialized school and outline the directions for the formation of students' theoretical thinking. The content of high school physical education is aimed at students mastering scientific facts and fundamental ideas, their awareness of the essence of concepts and laws, principles and theories that allow not only to explain the course of phenomena and processes, but also to understand the scientific foundations of modern production, technology and engineering, and to use the acquired knowledge in practical activities. It is determined that for high school students the development of formal theoretical thinking is of great importance. It is shown that for this it is advisable to use approaches that take into account the peculiarities of the content of quantum physics: the objects of research are microobjects; a special place among physical experiments is occupied by fundamental experiments that are difficult to reproduce in the conditions of an educational institution. Special attention is paid to the thought experiment as a means of forming the basic concepts of quantum physics and developing students' formal thinking. It is determined that in general the methodology of teaching quantum physics is dynamic, constantly evolving, since the content of this section is filled with new material