Новий лексикон періоду повномаштабної російсько-укранської війни : лексико-семантична деривація та особливості словозміни

Abstract

(ua) У статті проаналізовано частину великого пласту нових слів української мови – як апелятивів, так і онімів, переважна більшість яких утворена в період повномасштабної російсько-української війни з використанням наявних у питомому словникові лексичних одиниць унаслідок переосмислення їхньої семантики. Досліджено алгоритм дериваційного процесу та словозмінні особливості (останні на засадах морфологійної парадигматики) переважно воєнно-політичних словотвірних інновацій, а також новотворів-пропріативів на позначення населених пунктів на теренах України та внутрішніх міських, селищних або сільських об’єктів, що з’явилися внаслідок перейменувальних процесів 2022 – 2024 років. З’ясовано, що нові похідні одиниці в межах лексико-семантичного способу утворено внаслідок онімізації, трансонімізації, апелятивації (останню засвідчено спорадично). Найчастіше при цьому бувають задіяні дериваційно-семантичні механізми метафоризації чи метонімізації. У мовознавстві активно послуговуються запропонованим Л. Гуссенсом 1990 року поняттям «метафтонімія», яке кваліфікують як концептуальну взаємодію між метафорою та метонімією. Пропонуємо новий термін «метафтонімізація» для позначення синкретизму дериваційних процесів метафоризації та метонімізації, тобто у випадках переосмислення лексичних значень лексико-семантичних варіантів, набуття ними нової семантики внаслідок одночасного перенесення і за подібністю, і за суміжністю без використання додаткових словотворчих засобів. У процесі семантичної деривації зазнає змін як лексичне значення слова, так і його словозмінна парадигма. При цьому іменники з повною парадигмою можуть переходити до розряду субстантивів, які вживають тільки або переважно в множині, рідше – тільки в однині. Іменник, який відмінювався лише в однині, може трансформуватися в лексему, яку формально використовують у формах множини, хоч потенційно вона може мати повну словозмінну парадигму. Зафіксовано також перехід іменника singularia tantum у лексичну одиницю, що відмінюється в однині та множині. Крім цього, засвідчено випадки синтаксично-позиційної невідмінюваности, коли переважно відіменникові (часто відантропонімні) назви вулиць, провулків, площ, проспектів тощо у формі родового відмінка однини, рідше множини функціонують як застиглі словоформи генітива навіть у разі редукції родової апелятивної назви. (en) The article analyzes part of a large stratum of new words of the Ukrainian language – both appellatives and onyms, the vast majority of which were formed during the full-scale Russian-Ukrainian war using lexical units available in the specific dictionary as a result of rethinking their semantics. The algorithm of derivation process and wordchanging features (the latter on the basis of morphological paradigmatics) of mainly military-political word-forming innovations, as well as new-creation-propriatives for designating settlements on the territory of Ukraine and internal urban, settlement or rural objects that appeared as a result of the renaming processes of 2022–2024 are investigated. It was found that new derivative units within the lexical-semantic method are formed due to onimization, transonymization, appellation (the latter is witnessed sporadically). Most often, derivational-semantic mechanismsof metaphorization or metonymization are involved. Linguistics actively uses the concept of "metaphthonymy" proposed by L. Hussens in 1990, which is qualified as a conceptual interaction between metaphor and metonymy. We propose a new term "metaftonymization" to refer to the syncretism of derivational processes of metaphorization and metonymization, that is, in cases of reconsidering the lexical meanings of lexical-semantic variants, their acquisition of new semantics due to simultaneous transfer both in similarity and in adjacency without the use of additional word-forming means. In the process of semantic derivation, both the lexical meaning of the word and its word-changing paradigm undergo changes. In this case, nouns with a full paradigm can move to the category of substantives used only or mainly in the plural, less often – only in the singular. A noun that was conjugated only in singular can be transformed into a lexeme that is formally used in plural forms, although potentially it can have a complete word-changing paradigm. There are cases of the noun singularia tantum passing into a lexical unit that is conjugated in the singular and plural. In addition, cases of syntactic-positional invariability have been witnessed, when the names of streets, alleys, squares, avenues, etc. in the form of a generic case of singular are predominant, less often the sets function as invariable word forms of the genitive even in the case of reduction of the generic appellative name.