Факультет математики, природничих наук та технологій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/58
Переглянути
4 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Методика використання гейм-технологій під час підготовки фахівців цифрових технологій освіти(2024) Корик, Денис Віталійович; Koryk, D.V.(ua) Актуальність ідеї інтегрованого навчання полягає в орієнтації освітнього процесу на виклики і вимоги сучасного суспільства. Враховують різноманітні аспекти сучасної технологічної реальності. Граючи, студенти можуть ефективно вдосконалювати технічні навички, розвивати творчість та робити практичні застосування цифрових концепцій. Мета дослідження – є розробка та вивчення методики використання гейм-технологій в освітньому процесі для ефективної підготовки фахівців у сфері цифрових технологій. Об’єкт дослідження – процес використання гейм-технологій у підготовці фахівців цифрових технологій в умовах вищого навчального закладу. Предмет дослідження – методика використання гейм-технологій у навчанні студентів цифрових технологій. Елементи наукової новизни результатів дослідження: - реалізовано технічне завдання: описано та обрано необхідне програмне забезпечення для використання гейм-технологій у вищій освіті, проаналізовано попередні дослідження та визначено прогалини у сучасних у підходах. -запропоновано освітній гейм-контент на платформі Unity, який передбачає інтеграції з ігровими платформами та вибір інструментів для реалізації навчальної гейміфікації. - подальшого розвитку набула методика використання гейм-технологій в освітньому процесі підготовки фахівців цифрових технологій. Практичне значення роботи: • проаналізовано випадки впровадження розробленої методики в навчальні програми цифрових технологій, з'ясовано його ефективність та можливості адаптації до різних умов вищих навчальних закладів. • розроблено конкретні практичні рекомендації та інструменти для впровадження розробленої методики у навчальні програми цифрових технологій. Повний обсяг роботи – 97 стор., основний текст становить 90 стор. У роботі подано 1 табл., 6 рис. (en) The relevance of the idea of integrated learning lies in the orientation of the educational process to the challenges and requirements of modern society. It takes into account various aspects of modern technological reality. By playing, students can effectively improve technical skills, develop creativity, and make practical applications of digital concepts. The purpose of the study is to develop and study the methodology of using game technologies in the educational process for the effective training of specialists in the field of digital technologies. The object of the study is the process of using game technologies in the training of digital technology specialists in a higher education institution. The subject of the study is the methodology of using game technologies in teaching digital technologies to students. Elements of scientific novelty of the research results: - The terms of reference were implemented: the necessary software for the use of game technologies in higher education was described and selected, previous studies were analyzed and gaps in current approaches were identified. -the educational game content on the Unity platform is proposed, which provides for integration with gaming platforms and the choice of tools for the implementation of educational gamification. - the methodology of using game technologies in the educational process of training digital technology specialists has been further developed. Practical significance of the work: - the cases of implementation of the developed methodology in the curricula of digital technologies were analyzed, its effectiveness and possibilities of adaptation to different conditions of higher education institutions were found out. - specific practical recommendations and tools for implementing the developed methodology in digital technology curricula have been developed. The full volume of the work is 97 pages, the main text is 90 pages. The work contains 1 tables, 6 figures.Документ Формування полікультурної компетентності вчителів у сучасному освітньому просторі особливості та виклики(2023) Чінчой, Олександр Олександрович; Клепар, Марія Василівна; Стинська, Вікторія Володимирівна; Chinchoy, Oleksandr Oleksandrovich; Klepar, Mariia Vasylivna; Stynska, Viktoriia Volodymyrivna(ua) Статтю присвячено актуальній проблемі формування полікультурної компетентності вчителів у сучасному освітньому просторі. Визначено, що компетентнісний підхід у освіті переміщує акценти з процесу накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок в площину формування й розвитку в учнів та студентів здатності практично діяти і творчо застосовувати набуті знання і досвід у різних ситуаціях. Проаналізовано мету, зміст, функції полікультурної компетентності вчителя, різні підходи до трактування категорії «полікультурна компетентність». Узагальнено, що полікультурна компетентність - це інтегрована риса особистості, яка формується в процесі навчання і включає в себе комплекс полікультурних знань, навичок, інтересів, потреб, мотивів, цінностей, полікультурних якостей, досвіду, соціальних норм і правил поведінки, необхідних для повсякденного життя та діяльності в сучасному багатокультурному суспільстві. Ця компетентність проявляється у здатності особистості ефективно вирішувати завдання суспільної діяльності через позитивну взаємодію з представниками різних культур. Враховуючи, що головною метою системи формування полікультурної компетентності є підготовка високоосвіченої особистості, яка здатна до творчої діяльності, готова до самореалізації та самовизначення в різних сферах життя, вільна від негативних етнокультурних стереотипів, та має світогляд громадянина світу, який відчуває загальнолюдську відповідальність за майбутнє нашої планети, виокремлено професійно значущі якості полікультурно компетентного педагога: творче ставлення до професійної діяльності; прагнення до новаторства на базі сучасних наукових знань; гуманістичний характер спілкування з учнями; усвідомлення себе носієм національної культури і полікультурності, посередником між культурою і освітою; усвідомлення педагогом важливості національного й полікультурного для розвитку особистості. Зроблено висновок, що враховуючи соціокультурний та культурологічний контексти професійної педагогічної діяльності, можна зробити висновок, що рівень професіоналізму учителя визначається ступенем сформованості його полікультурної компетентності, яка сприяє конструювання взаємин на основі системного утворення «особистість-особистість», культурних способів спілкування та взаємодії.Документ Формування фахових компетентностей у майбутніх фахівців швейної галузі(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Абрамова, Оксана Віталіївна; Попова, Тетяна Іванівна; Abramova, Oksana; Popova, Tetiyna(ua) У статті досліджуються багатомірність трактовки понять «компетентнісний підхід», «компетентність», «компетенція» та з’ясовано особливості формування фахових компетентностей у майбутніх фахівців швейної галузі. Здійснено аналіз Стандарту вищої освіти України та виявлено перелік й характеристику компетентностей, які необхідні для майбутнього фахівця швейної галузі, а саме: інтегральні, загальні, спеціалізовані (фахові) компетентності. Розглянуто шляхи забезпечення досягнення програмних результатів навчання через удосконалення моделі методики навчання інженерів-педагогів швейного профілю у відповідності з рівнем розвитку швейної галузі, перспективами інноваційного розвитку легкої промисловості. З’ясована необхідність побудови освітнього процесу з урахуванням розвитку та прогнозування досягнень науки і техніки, вдосконалення методів та засобів навчання відповідно до викликів освіти, застосування сучасних освітніх технологій: інформаційних, комп’ютерних, візуалізації, педагогічної взаємодії, кейсових технологій тощо.Документ Оптимізація організації профільного навчання старшокласників технологій виробництва(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Чубар, Василь Васильович; Chubar, Vasyl(UA) Стаття присвячена пошуку шляхів оптимізації організації профільного навчання старшокласників технологій виробництва. Автором запропоновано оптимізацію змісту до профільного навчання, а також використання ресурсів освітнього середовища відповідно до вимог ринку праці, освітніх і професійних інтересів й намірів старшокласників щодо їхнього соціального і професійного самовизначення.